Головні напрямки соціології XIX-хх ст.

Назва напрямку

Представ-ники

Основні ідеї

Географічна школа

Ш.Монтеск’є

Л.Мечніков

Ф.Ратцель

Політичні та соціальні явища обумовлюються географічними умовами (клімат, флора і фауна, характер місцевості, родючість ґрунту, розташування країни та її розмір)

Расово-

антропологічний напрямок

Ж.Ляпуж

Ж.Габіно

Існує безпосередній зв’язок соціального стану окремих людей та їх груп за анатомо-фізіологічними ознаками людини (розмір і форма черепа, зріст, колір волосся та ін.), білій расі належить монополія на розум, лише вона здатна організувати цивілізоване життя

Соціал-дарвінізм

Г.Спенсер

Л.Гумплович

У.Самнер

Соціальний розвиток ототожнюється з біологічною еволюцією; декларується принцип природного відбору, а соціальний прогрес розглядається як довічна боротьба за існування

Органістична школа

О.Конт

Г.Спенсер

А.Смолл

П.Лілієнталь

Суспільство – живий соціальний організм, так само як біологічний, має хвороби – «соціальні хвороби» (відхилення чи порушення в системі соціального організму, які викликаються змінами в «клітинах» суспільного організму – індивідах)

Психологічний напрямок

Л.Уорд

Ф.Гіддінгс

З.Фрейд

Соціальні явища обумовлюються психологічними чинниками (інстинктами, прагненнями, імпульсами, що належать до підсвідомості людини і передаються генетичним шляхом)

Функціоналізм

Т.Парсонс

Р.Мертон

Суспільство – складна система, частини якої (підсистеми) тісно пов’язані поміж собою і виконують спеціалізовані функції. Частини, елементи структури функціонально доповнюють одна одну і не можуть існувати самостійно

Конфліктологія

Ч.Міллс

Л.Козер

Р.Дарендорф

В основі соціального життя лежать інтереси. Соціальне життя включає примус, який породжується соціальною напругою. В будь-якій соціальній системі, яка складається із різноманітно-пов’язаних частин, виявляється дисбаланс, напруга, конфлікти

Технократизм

Т.Веблен

Д.Бернхем

Д.Гелбрейт

Д.Белл

Й.Масуда

Державна влада має належати технічним спеціалістам (інженерам, технікам, організаторам виробництва, ученим), які здатні приймати політичні рішення на науковій основі і в інтересах суспільства. В ієрархічній структурі суспільних відносин фундаментом є технологічні, науково-технічні відносини, а над ними надбудовуються соціально-політичні, духовні відносини