Соціальний експеримент

Соціальний експеримент – метод соціологічного дослідження, який дозволяє отримати інформацію про якісні зміни показників соціальної діяльності об’єкта, що вивчається, внаслідок введених дослідником нових експериментальних факторів, які ним контролюються. Зазвичай, ця процедура відбувається у природних умовах, або складається штучна ситуація, коли змінюються будь-які умови соціологічної дійсності об’єкта, що вивчається. За характером експериментальної ситуації експерименти у соціології поділяються на польові, лабораторні, контрольовані та неконтрольовані (природні). За характером об’єкта та предмета дослідження, особливостей процедур, які здійснюються, експерименти поділяються на реальні та уявні. За специфікою використаних у дослідженні факторів – на однофакторні та багатофакторні. За характером логічної структури показників гіпотези виділяються паралельні та послідовні експерименти. За специфікою вирішуваного у дослідженні завдання виділяються проективні та ретроспективні експерименти.

Польовий експеримент – вид соціального експерименту, при якому дія соціального фактора на об’єкт, що вивчається, відбувається у реальній ситуації при збереженні звичайних характеристик та зв’язків цього об’єкта (студентської групи, політичної організації тощо).

Лабораторний експеримент – експериментальний фактор введено дослідником у штучній ситуації, тобто об’єкт, що вивчається, знаходиться у ситуації, що влаштовується спеціально для цього експерименту. Внаслідок цього вся ситуація, що вивчається, стає більш керованою.

Контрольований експеримент – різновид польового експерименту, коли дослідник вивчає соціальну поведінку об’єкта дослідження у звичайних умовах, але постійно контролює процес і має право втручатися у хід подій.

Неконтрольований (природний) експеримент – різновид польового експерименту, у процесі якого дослідник не може втручатися у хід подій, а тільки спостерігає його.

Реальний експеримент – різновид соціального експерименту, який відбувається у реальних та звичайних для об’єкта дослідження умовах.

Уявний експеримент – специфічний різновид соціального експерименту, який проводиться не у соціальній реальності, а на основі уявлень про будь-які соціальні явища та процеси (останнім часом для уявного експерименту залучають маніпуляцію математичними моделями соціальних процесів, яка відбувається за допомогою комп’ютерів).

Паралельний експеримент – різновид дослідницької діяльності, коли в експерименті паралельно приймають участь дві групи – експериментальна та контрольна, а доказ гіпотези відбувається на порівняльному аналізі поведінки цих двох об’єктів дослідження, що діють одночасно.

Послідовний експеримент – різновид соціального експерименту, у якому приймає участь одна група, що підлягає дослідженню, але протягом двох етапів. Доказ гіпотези відбувається на порівнянні двох етапів контрольованої групи – до введення експериментального фактора і після цього.

Проективний експеримент зорієнтований на впровадження у реальність певної картини майбутнього.

Ретроспективний експеримент – вид соціального уявного експерименту, спрямований на аналіз минулого стану об’єкта дослідження: дослідник аналізує інформацію про події, при цьому перевіряє гіпотези про причини, що викликали ці події.

Різноманітність використання спеціальних методів соціологічного дослідження забезпечує збір, накопичення, переопрацювання та використання необхідної об’єктивної, конкретної та достовірної інформації про реальні соціальні явища, події та процеси суспільного життя. Соціологічна інформація має свої емпіричні та теоретичні властивості. Вона, по-перше, всебічно та глибоко характеризує та дозволяє аналізувати соціальний процес, забезпечує досягнення максимальної адекватності пізнання, завдяки широкій репрезентативності, стійкості та достовірності даних про кількісні та якісні характеристики об’єктів дослідження; по-друге, дозволяє виявити нові закономірності, тенденції й випадковості розвитку та функціонування соціальних відносин, явищ та процесів, і тим самим збагачує соціальну теорію.