Види соціальної мобільності

Маргінали (від лат. ad marginem – скраю, збоку) – 1) нетипові представники своєї спільноти, які формують переважно власне соціальне середовище, свою субкультуру, певною мірою дистанціюючись від своєї соціальної верстви; 2) люди, що з різних обставин втратили (добровільно відмовились) зв’язки не лише з тією стратою, з якої вони походять, але і з суспільством в цілому. Ряд авторів їх трактує як андерклас, люмпен-пролетаріат, декласовані елементи. Це «аутсайдери», нездатні самостійно забезпечити собі існування на рівні навіть соціального мінімуму, які, потребують певної підтримки, соціальної допомоги. Невдоволення своїм становищем в суспільстві може штовхати їх до дестабілізуючої асоціальної поведінки.

Соціальна нерівність – ситуація, в якій існує нерівномірний розподіл дефіцитних ресурсів суспільства (грошей, влади, освіти та престижу) між різними прошарками суспільства. Основним мірилом нерівності виступає кількість ліквідних цінностей. Цю функцію частіше за все виконують гроші.

Економічна нерівність – різне відношення до засобів виробництва (землі, знарядь праці) та продуктів праці, різні доходи та багатство.

Політична нерівність – поділ суспільства на тих, хто керує, та тих, ким керують, на тих, хто володарює та підлеглих; тих, хто має владу та безправних.

Соціальний статус – позиція особистості, групи в межах соціальної системи, пов’язана із виконанням певних функцій, наявністю визначених суспільством моделей поведінки – соціальних ролей.