Напрямки соціології, що пояснюють причини виникнення девіантної поведінки

Автор	Концепції
Р.Мертон	Теорія аномії. Неузгодженість між цілями, які висунуті суспільством, і засобами, які воно пропонує для їх досягнення. Люди пристосовуються до стану аномії різними індивідуальними способами: конформізм, або різні види девіантної поведінки - “інновація”, “ритуалізм”, “ретретизм”
А.Коуен	Теорія конфлікту. Культурні зразки поведінки є відхиленнями, якщо вони засновані на нормах іншої культури. Індивіди, соціалізація яких проходить у середовищі, де переважають та вважаються нормальними цінності, що сприяють девіації, стають носіями девіантної поведінки. Наприклад, злочинець розглядається як носій певної субкультури, конфліктної по відношенню до пануючого в даному суспільстві типу культури
В.Франкл	Відчуття великою кількістю людей відсутності сенсу в житті, що проходить нерідко без можливості якогось реального вибору та неможливістю знайти в ньому позитивний сенс з причин руйнування старих цінностей та традицій, дискредитації «нових», відсутності культури світоглядної рефлексії, яка дозволяє прийти до унікального сенсу своїм неповторним шляхом
Я.І.Гілінський	Наявність в суспільстві соціальної нерівності, неоднакових можливостей у задоволенні потреб для різних соціальних груп

Негативне відхилення – відхилення, яке припускає занадто низький рівень вмінь і навичок, або поведінка, яка вступає в протиріччя із запропонованими культурою зразками. Подібні девіації викликають суспільне несхвалення, а також застосування більш серйозних, ніж несхвалення, санкцій.

Позитивне відхилення – девіація в бік максимально схваленої поведінки, тобто поведінка, яка не відповідає уявленням про середній, нормальний рівень і помітно перевершує його. Геройство – це девіація. Звісно, більшість суспільств заохочує геройську поведінку, хоча далеко не завжди саме геройство є чимось «середньостатистичним». Тому будь-який прояв геройства виявляється відхиленням, і по відношенню до нього також застосовують санкції, але позитивні. Поведінка героїв схвалюється, герої популярні, їх нагороджують.

Один з чинників, що стає домінуючим в посиленні девіантної поведінки – це маргіналізація суспільства, тобто «перехідність», нестійкість. Головною ознакою маргіналізації є розрив соціальних зв’язків, причому, в класичному випадку послідовно рвуться економічні, соціальні і духовно-культурні зв’язки. Загальна нестабільність, руйнування колишнього життєвого устрою, відмова від звичної системи цінностей, безробіття, біженці, руйнування держав об’єктивно приводили до посилення маргіналізації. Інша причина пов’язана з поширенням різного роду соціальних патологій –психічних захворювань, алкоголізму, наркоманії, погіршення генетичного фонду населення.

Содержание