logo search
26

Вимоги до запитань анкети

Запитання повинні відповідати проблемі дослідження, рівню культури та освіти респондента.

Запитання повинні орієнтувати респондента на вибір точної відповіді, тобто формувати запитання не можна, орієнтуючись на такі категорії, як «багато», «мало», «погано», «добре» й таке інше.

Запитання повинні мати нейтральну форму. Не слід використовувати запитання-підказки: «Вам не подобається Ваша робота, чи не так?».

Запитання не повинні спонукати респондента давати соціально недоцільні відповіді, порушувати службову або виховну етику.

Кількість позитивних і негативних варіантів відповідей повинна бути однакова.

Запитання не повинні включати декілька запитань одразу («Де, коли і скільки?»), тому що це викликає ускладнення при відповіді респондента.

Запитання не повинні заперечувати одне одного.

Сама анкета складається з трьох частин.

Перша – звернення до респондента, у якому формулюється мета опитування, аргументується соціальне значення дослідження, гарантується анонімність (за необхідністю), роз’яснюється спосіб заповнення анкети, висловлюється подяка респонденту за згоду взяти участь у опитуванні.

Другу частину складають основні запитання, які починаються з самих простих, а закінчуються найбільш складними запитаннями.

Третя частина анкети, так звана «демографічка», складається з запитань соціально-демографічного характеру, сформульованих у закритій формі (стать, вік, соціальний стан, освіта і таке інше). Приклад анкети можна знайти у розділі «Додаток».

Різновиди інтерв’ю за рівнем формалізації інтерв’ю бувають декількох видів.

Вільне інтерв’ю (нестандартизоване) – вільна бесіда інтерв’юєра з респондентом, яка проводиться за програмою дослідження без деталізації запитань. Цей вид інтерв’ю важливо провести на початковій стадії дослідження з метою формулювання гіпотез, або на заключній стадії для формулювання загальних висновків дослідження, розробки практичних рекомендацій.

Стандартизоване (формалізоване інтерв’ю) – формулювання запитань, їх порядок, кількість, перелік можливих альтернативних відповідей, їх кодування і форма запису передбачаються заздалегідь і суворо фіксуються у своїй одноманітності. Цей вид інтерв’ю найбільш поширений, найчастіше його застосовують при переписі населення. За своїм змістом формалізоване інтерв’ю нагадує анкетне опитування і виглядає як бесіда інтерв’юєра з респондентом, але анкету заповнює інтерв’юєр зі слів опитуваного.

Напівстандартизоване інтерв’ю – метод отримання інформації, в якому є елементи як формалізованого, так і неформалізованого інтерв’ю. Застосовується найчастіше для опитування фахівців – експертів з проблеми, що вивчається.