П. Сорокін. Стисла історія соціології і характеристика найголовніших напрямків в сфері соціологічної думки

Соціологія просунулась далеко вперед у порівнянні з тим, чим вона була в часи Конта. Однак, й що досі немає ще єдиної, прийнятої усіма системи соціології, досі між соціологами існують серйозні розходження щодо низки важливих питань; інакше кажучи, і до нашого часу в галузі соціологічної думки існує не один, а багато напрямків, що по-різному розуміють і завдання соціології, і питання, які вона вивчає, і способи пояснення соціальних явищ та ін. Але розбіжності - річ нормальна не лише для молодих наук, що починають своє існування, але й для наук розвинених, що чітко окреслені і обчислюють своє існування сотнями років. «Із зіткнення думок народжується істина». В результаті, в процесі боротьби різних соціологічних шкіл народжуються спільні пункти згоди, встановлюються загальнообов'язкові теми, зростає «науковий корпус» соціології. Класифікація авторів на ті чи інші групи - річ умовна. Найбільш доцільним нижче наведене групування соціологів в окремі течії. В залежності від того, які явища визнаються тим чи іншим соціологом фундаментальними для соціальних явищ, можна розрізнити такі основні школи: 1) біологічну; 2) психологічну; 3) автономно-соціологічну.

Біологічна школа, частково в особі Спенсера, а особливо в особі Лілієнфельда, Йоффе та ін., стверджує, що соціальні явища за своєю сутністю є явищами біологічними. Що суспільство - це організм, що соціальні процеси тотожні біологічним процесам, що, нарешті, перші слід пояснювати принципами і законами біології.

Психологічна школа в соціології висуває інші положення. Вона, в особі Тарда, Уорда, Болдіна і багатьох інших соціологів, наполягає на психічній природі суспільних явищ.

Нарешті, соціологічна школа розходиться з обома попередніми напрямкам. В особі Дюркгейма, Леві-Брюле, Де-Роберті, Зіммеля та інших, вона висуває гіпотези повної автономності соціології і своєрідності соціальних явищ. Так, в основі соціальних явищ лежать явища біологічні, говорить ця школа, але з цього не випливає, що соціальні явища є простим видом явищ життя. Адже в основі явищ життя лежать процеси фізико-хімічні. Але з цього не випливає, що життєві явища тотожні останнім.

П. Сорокин. Общедоступный учебник по социологии. - М., 1992.