Соціально-психологічні механізми соціалізації

Ідентифікація	Ототожнення індивіда з деякими людьми чи групами, що дозволяє засвоювати різноманітні норми і форми поведінки, які властиві оточенню
Наслідування	Свідоме або несвідоме відтворення індивідом моделі поведінки, досвіду інших людей
Переконання	Несвідоме відтворення індивідом внутрішнього досвіду, думок, почуттів та психічного стану тих людей, з якими він спілкується
Соціальна фасилітація («полегшення»)	Стимуляція впливу поведінки одних людей на діяльність інших, в результаті чого вони діють більш вільно та інтенсивно
Конформність	Усвідомлення розходження думок з людьми, які оточують індивіда, і зовнішнє погодження з ними. Реалізується в поведінці

Агенти і інститути соціалізації виконують дві функції:

1) навчання дітей культурним нормам і зразкам поведінки;

2) контроль того, наскільки глибоко і правильно засвоєні соціальні норми і ролі.

Відповідно, винагорода і покарання – головні елементи соціального контролю – одночасно є ефективними засобами соціалізації.

У процесі соціалізації і активної діяльності особи, формується найважливіша її характеристика – самосвідомість, яка несе в собі відбиток реальних, ідеальних і фантастичних образів та уявлень. Стадії формування самосвідомості визначаються реальними стадіями розвитку людини (дитинство, юність, зрілість). Перехід від однієї стадії до іншої дуже складний. Він супроводжується, зазвичай, руйнуванням попередніх форм саморозуміння, виникненням, формуванням якісно нових уявлень індивіда про себе, своє місце, роль і відповідальність у суспільстві, в соціальній групі, у реальних умовах життєдіяльності.

Содержание