Вибірковий метод у соціологічному досліджені

Вибірковий метод у соціологічному дослідженні – дослідницька процедура, яка забезпечує найбільш оптимальний вибір для опитування певної чисельності осіб з найменш можливими помилками вибірки та найбільш можливою надійністю отриманих емпіричних даних. Такий метод виходить з допущення, згідно з яким результати опитування лише частини населення можуть бути поширені на все населення країни чи певної території (це ж саме може стосуватися і певної спільноти).

Вибіркова сукупність – визначена частка індивідів або ситуацій, взятих з великої кількості людей (ситуацій), які в соціологічному дослідженні репрезентують всю групу в цілому.

Генеральна сукупність – сукупність всіх можливих соціальних об’єктів, які вивчаються за програмою соціологічного дослідження.

Репрезентативність – здібність вибіркової сукупності відтворювати характеристики всього об’єкта дослідження, що вивчається. Репрезентативність забезпечується дизайном вибірки та розрахунком найменшого її об’єму, який може забезпечити найбільшу точність отриманих результатів.

Дизайн вибірки – спосіб конструювання вибірки, який визначається двома головними обставинами: характеристикою генеральної сукупності та цілями дослідження. Найчастіше у соціологічних дослідженнях використовуються такі типи вибірок: стихійна, випадкова (ймовірна), квотна (стратифікована).

Стихійна вибірка – до вибіркової сукупності попадають об’єкти за принципом бажання, добровільності, доступності. Цей тип вибірки в найменшій мірі забезпечує репрезентативність дослідження.

Випадкова вибірка (імовірнісна або механічна) – забезпечує кожній одиниці генеральної сукупності рівні можливості попадання у вибіркову сукупність. Це можливо зробити, якщо всі елементи генеральної сукупності звести до єдиного списку та через рівні інтервали відібрати необхідну кількість респондентів.

Квотна вибірка (стратифікована, районована) передбачає попереднє побудування «моделі» генеральної сукупності. Далі складаються «квоти», тобто окремі соціальні ознаки, які відображують ознаки генеральної сукупності. Наприклад, до генеральної сукупності входять 89% чоловіків та 11% жінок. Це означає, що і у вибірковій сукупності повинна бути та ж сама пропорція. Кількість ознак, що попадають у квоту, не повинна перевищувати чотирьох, найбільш значущих для конкретного дослідження (наприклад: стать, вік, соціальне положення).

Помилка вибірки – відхилення статистичної структури вибірки від структури генеральної сукупності. Помилки бувають випадкові і систематичні. Останні найбільш небезпечні, оскільки пов’язані з помилками проектування вибірки (наприклад, чоловіків у генеральній сукупності – 60%, а у вибірковій сукупності – 30%).

Валідність – поняття, що відображає якість дослідження, тобто те, якою мірою отримані результати відображають правдивий стан об’єкта, що підлягає вивченню. Кожен тип вибірки відрізняється тим чи іншим рівнем валідності, має свої особливості і дозволяє вирішувати певні задачі дослідження.

Методи аналізу та обробки соціологічної інформації – способи перетворення емпіричних даних, здобутих у ході соціологічного дослідження, у вигляд більш придатний до змістовного аналізу.

З точки зору використання методів можуть бути два види обробки соціологічної інформації: ручний та комп’ютерний (з використанням засобів обчислювальної техніки – програм «ОСА», «Соціолог», «SPSS»).