28.Основні рівні буття:

1) буття речей (тіл), процесів, які ще поділяються на: буття речей, процесів, стан природи, буття природи як цілого; буття речей і процесів, вироблений людиною;2) буття людини, яке поділяється на буття людини у світі речей і специфічне людське буття;

3) буття духовного (ідеального), яке існує як індивідуальне духовне і об’єктивне (позаіндивідуальне) духовне;4) буття соціального, яке поділяється на індивідуальне (буття окремої людини в сусп. та в істор.процесі) і суспільне буття. Головні сфери буття – природі, суспільство, свідомість та розмаїття явищ, подій, процесів, які входять у ці сфери, об’єднанні певною загальною основою.

Буття – філософська категорія, яка позначає реальність, яка існує об’єктивно, поза і незалежно від свідомості людини. Філософське розуміння Буття і його співвідношення з свідомістю визначає рішення основного запитання філософії. Є три аспекти проблем філософського буття. 1-Смисл проблеми в існуванні суперечливої єдності неминучого, вічного і минулого, змінного буття окремих речей, станів, людських та інших істот. 2- Існування всього, що є, було і буде є об`єктивною передумовою єдності світу. 3- він пов`язаний з тим що світ в цілому і все що в ньому існує є сукупною реальністю, дійсністю, яка має внутрішню логіку всього існування, розвитку і реально представлена нашій свідомості діями окремих індивідів і поколінь людей.