59.Мова як засіб комунікації та пізнання

Мова – засіб спілкування. Спілкуючись між собою, люди користуються реченнями. Речення - основна одиниця спілкування. Мова - основна форма національної культури і насамперед є першоосновою літератури. Вона характеризується єдністю, взаємозв'язком і взаємозалежністю всіх одиниць, що входять до її складу. Мова існує у вигляді різноманітних актів мовлення, повторюваних усно й фіксованих за допомогою письма.

Мовлення - сукупність мовленнєвих дій, кожна з яких має власну мету, що випливає із загальної мети спілкування. Основу мови і мовлення становить мовленнєва діяльність. Тільки у ній народжується, формується і мова, і мовлення. Мовленнєва діяльність можлива лише у суспільстві, зумовлюється його потребами.

Спілкування - це обмін інформацією, передача певної інформації однією людиною іншій. Спілкування здійснюється в мовленнєвих актах. Форми спілкування бувають різні: діалог, групова розмова (полілог), монолог. Діалог і полілог вимагають участі у спілкуванні двох або кількох співрозмовників. При монолозі наявність співрозмовника необов'язкова. Будь-яке мовне повідомлення - наслідок мовленнєвої діяльності певної людини.

Отже, обов'язковий учасник спілкування, крім мовця, - слухач, реальний чи уявний. Мовлення, таким чином, - конкретне говоріння, усне чи писемне, а також сприйняття (слухання або читання).

У процесі спілкування мовлення ділиться на відрізки, що мають певну протяжність і членуються на більш-менш завершені (самостійні) частини. Таке мовлення називається зв'язним. Це висловлювання, пов'язане однією темою, основною думкою і структурою тексту.