logo
Ispit

38.Екологічні проблеми і шляхи їх розв'язання

Слово "екологія" походить від грецьких слів. Екологія — це наука про навко­лишнє середовище, оселю, людину, їївзаємооію_із цим середовищем і шляхи забезпечення умов для жит­тя

Впровадження у виробництво найновіших досягнень науки і техніки, поява нових технологій, енергоджерел і матеріалів призвели до революційних змін у житті су­спільства. Людство вступило в епоху науково-техніч­ної революції, що посилило антропогенний вплив на при­роду. Цей вплив має суперечливий характер. У ньому переплітаються позитивні й негативні явища. З одного боку, вдосконалення технологій і зростання виробниц­тва сприяють більш повному задоволенню потреб лю­дей, раціональному користуванню природними ресурса­ми, збільшенню виробництва продуктів харчування і т.ін. З іншого — забруднюється природне середовище, зни­щуються ліси, посилюється ерозія грунтів, випадають кислотні дощі, зменшується озоновий шар землі, по­гіршується стан здоров'я людей тощо.

Зростаючі потреби суспільства і виробництва обу­мовлюють подальше прискорення темпів науково-техніч­ного прогресу.

Науково-технічна революція змінює стосунки люди­ни з природою, створює нові умови її існування, помітно впливає на спосіб її життя і праці. Використовуючи сучасні засоби виробництва, людство впливає на приро­ду в планетарному масштабі. Різке збільшення масшта­бів такого впливу загострило проблему передбачення наслідків людської діяльності. Екологічне прогнозуван­ня стало необхідною умовою оптимізації процесу взає модії суспільства і природи. Тому важливо мати еколого-економічну оцінку науково-технічного прогресу. Ця су­перечливість пов'язана з нерівномірністю розвитку різ­них галузей виробництва, науки і техніки. Подальше вдосконалення техніки має здійснюватись із врахуванням її негативного впливу на стан природного середовища. В умовах структурної перебудови економіки України, заміни застарілої техніки і технології новими відкрива­ються широкі можливості для помітного зменшення не­гативного впливу виробничої діяльності на природу.

У сучасній екологічній ситуації важливо при оцінці економічної ефективності науково-технічного прогресу враховувати екологічні наслідки впровадження нової техніки, проводити комплексні еколого-економічні екс­пертизи нової техніки. Такій експертизі мають підляга­ти не тільки створені техніка і технології, а й технічні ідеї, розробки, проекти нових технічних засобів.

Глобальні проблеми сучасності - це ціла низка проблем, які зачіпають життя всього людства, а їх розв’язання можливе лише зусиллями всіх народів, які населяють Землю. Причому, глибина проникнення глобальних проблем у суспільне життя зростає з часом у геометричній прогресії. В процесі історичної еволюції людство уже підійшло до межі, коли його існування у науково-технічному, соціокультурному і природному середовищах без фундаментальних перетворень вихідних принципів співжиття може призвести до загибелі людської цивілізації. Глобальність нових проблем, що постали перед світом, не лише в тому, що вони повсюдні чи пов'язані з особливою "біосоціальною" природою людини, а ще і в тому, що інтернаціоналізація суспільного життя створила такі якісно нові форми взаємодії, які суттєво вплинули на взаємозалежність прогресивного розвитку кожної країни зокрема.

Весь комплекс глобальних проблем можна згрупувати навколо трьох фундаментальних напрямків розвитку, що описують спосіб існування індивідів у світі. Це взаємозв'язки

1. "людина - техніка", 

2. "людина -культура", 

3. "людина - природа". 

Дві групи глобальні проблеми сучасності 

Перша група - Проблеми, що загрожують існуванню всього людства:

1. Запобігання термоядерній війні;

2. Запобігання забрудненню оточуючого середовища;

3. Запобігання виникненню нових епідеміологічна небезпечних хвороб.

Друга група - Проблеми, вирішення яких забезпечує прогресивний розвиток людства:

1. Непоновлюваність сировинних запасів;

2. Демографічний вибух;

3. Голод;

4. Використання ресурсів світового океану;

5. Подолання економічної відсталості країн;

6. Використання альтернативних джерел;

7. Освоєння космосу;

8. Перебудова міжнародних відносин.