«Місця пам'яті» у конструюванні колективної ідентичності
Розбудова української державності потребує закріплення права на існування її устрою як у свідомості її громадян, так і в уявленнях представників інших держав. Це право на існування буде беззаперечним доказом того, що такий устрій, тобто кордони, міжнаціональні відносини та адміністративно-територіальний поділ, був завжди бажаним і тільки зараз реалізований. Для такої легітимізації устрою державна політика спрямовує увагу громадян та представників інших держав на події минулого цієї держави, що обумовлюють важливість збереження актуального стану державного устрою. Відповідно, особливої актуальності набувають дослідження соціальної пам'яті та її значення у конструюванні таких колективних ідентичностей, як громадянська, національна та територіальна.
Конструювання колективної ідентичності значною мірою реалізується через особливі засоби соціальної пам'яті, які спроможні забезпечити передачу певних значущих символів через покоління. Такими засобами можуть виступати природні або штучно сконструйовані об’єкти, що дозволяють здійснювати комеморативні практики, спрямовані на підтримання спільної ідентичності. Ці засоби в роботах французького дослідника П. Нора отримали назву «місця пам'яті». Вони представляють собою залишки, – крайню форму, в якій існує комеморативна свідомість, – що функціонують в географічному, часовому та символічному просторі та різною ступені включають в себе три складові: матеріальну, символічну та функціональну[2, с.26].
Особливого значення у конструюванні колективної ідентичності набуває історія формування соціальної групи, до якої ми себе відносимо. Саме історія створення та переломні моменти, пов’язані з життєдіяльністю спільноти, обумовлюють важливість її функціонування, легітимізуючи тим самим її існування. Найбільш яскравим прикладом закріплення переломних моментів спільноти у «місцях пам'яті» вважаємо культ мертвих, що був детально проаналізований в роботах Р. Козеллека на прикладі конструювання образу Невідомого солдата як національного символу в Європі [1, 22]. Дослідник вважає, що саме з початком встановлення пам’ятників Невідомому солдату «героїчна смерть людей використовувалась для легітимізації держав та їхньої політики, оскільки національна єдність мала забезпечуватись та зберігатись Невідомим солдатом, який повинен був символічно відповідати за це». В умовах монархії, коли історичними постатями, що мали легітимізувати державний устрій, виступали самодержавці, їм і встановлювалися пам’ятники. Таким чином, пам’ятник Невідомому солдату являє собою те саме «місце пам'яті», що визначає місце здійснення комеморативних (спрямованих на спільне пригадування) практик та визначає конструювання в даному випадку громадянської ідентичності.
Німецький дослідник Ф. Шенк зазначає, що розповідь про власне минуле дає окремій людині уявлення про традиції та велич спільноти, надає йому відомості щодо істотних рис, що конституюють «Ми-групу» [3, с.14]. Серед цих істотних рис особливе місце посідають образи друзів та ворогів, критерії приналежності та виключності, а також видатні історичні персонажі в якості взірців та фігур ідентифікації. Оскільки для формування колективної ідентичності необхідною є реалізація комеморативних практик, визначені риси закріплюються у «місцях пам'яті».
Саме історії з минулого спільноти представляють її членам образи друзів і ворогів, покладені в основу формування «Ми-ідентичності», оскільки необхідною умовою для формування образу «Ми» є усвідомлення існування груп, що представляють протилежну спільноту («Інші», або «Не-ми»). Таким чином, образи друзів дають уявлення про наявність певних спільних суттєвих рис, що відзначають належність до певної групи. Образи ворогів уточнюють ці суттєві риси, позначаючи факт наявності людей, яким не властиві означені риси. При окресленні образів друзів та ворогів виділяються риси, які виступають певними критеріями приналежності або виключення.
Але означені риси можуть бути доволі абстрактними і не зрозумілими, у зв’язку з чим мають бути запропоновані в якості прикладів конкретні люди, що уособлюють єдність наведених рис. В якості таких «фігур ідентифікації» можуть виступати видатні історичні персонажі, полководці, діячі культури, науки, спорту тощо. Німецьким дослідником Ф.Б. Шенком було здійснено першу спробу аналізу образу О. Невського як одного з «місць» руської культурної пам'яті [3]. Аналіз доступних джерел щодо постаті О. Невського засвідчив поступову зміну його образу в масовій свідомості, що репрезентує його як святого, чудотворця, князя, політика, дипломата, захисника, ворога, патріота. Але всі ці зміни сенсу «місця пам'яті» не позначаються на самому факті його існуванні. Так після Жовтневої революції образ О. Невського не зникає, а змінюється з «величного державного діяча» на «ворога», залишаючись при цьому фігурою ідентифікації, що пов’язана із формуванням образу «інших». Таким чином, закріплені у масовій свідомості «місця пам'яті» в ситуаціях докорінних соціальних змін не зникають, а, радше, змінюють свій сенс, який певним чином коригується владними структурами.
Отже, у конструюванні колективної ідентичності особливого значення набувають історія створення спільноти та переломні моменти її існування, оскільки вони певним чином легітимізують її у масовій свідомості. Задля цього історія має містити відомості щодо суттєвих рис, які конституюють «Ми»-групу, надавати образи друзів та ворогів, визначаючи тим самим критерії приналежності та виключення, а також визначати видатних історичних персонажів в якості взірців та фігур ідентифікації.
Література: 1. Козеллек Р. Невідомий солдат як національний символ в Європі / Історичні пошуки ідентичності: українсько-німецький колоквіум. – К.: Дух і літера, 2004. – 144 с. 2. Франция-память / П. Нора, М. Озуф, Ж. де Пюимеж. – СПб.: Издательство СПб университета, 1999. – 328 с. 3. Шенк Ф.Б. Александр Невский в русской культурной памяти. – М.: Новое литературное обозрение, 2007. – 592 с.
Куц Мирослава
Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна
(Україна, м. Харків)
- 227 Соціологія у (пост)сучасності зміст
- Х Міжнародна студентська конференція
- Запрошуємо до співробітництва! Оргкомітет вітає учасників х Міжнародної наукової конференції студентів та аспірантів «Соціологія у (пост)сучасності»!
- V.S. Volegov, a.A. Noskov, а.А. Chernega
- Portrait of the current secondary education system in Perm region, Russia
- Юмор как политическая технология в обществе «частичной карнавализации»
- Вплив ціннісних трансформацій на підприємницьку активність молоді
- Ритуали інтенсифікації у сучасному українському суспільстві: День Незалежності
- Фокус-группа on-line и off-line: есть ли разница?
- Коррупция как форма девиации в современном трансформирующемся обществе
- Взаимодействие общественных организаций и органов социальной защиты населения в решении социальных проблем
- Образ молодежи на страницах современных сми
- Модели религиозного образования в рамках дихотомии меж- и мультикультурализма
- Онлайновые социальные сети как механизм виртуальной мобилизации молодежи
- Проблеми зайнятості молоді в умовах ринкових перетворень
- Семья и школа: основные проблемы взаимодействия
- Бездомность в современном украинском городе: попытка теоретического осмысления
- Соціальне становище молодих сімей Миколаївщини: соціологічний аналіз
- Актуальные проблемы повышения эффективности социальных взаимодействий сотрудника полиции в современном обществе
- Нормативное регулирование социальной ответственности
- Вплив хореографії на розвиток креативності дітей: досвід соціологічного дослідження
- Особенности влияния коммуникативной стратегии на креативную стратегию рекламной кампании
- Репрезентации мужественности в российской массовой культуре: визуальный анализ
- Зависимость ценностных ориентаций от процесса стереотипизации
- Миф о «счастливой жизни» и идея богатства: трансформация понятий
- Swot- и pest- анализ как элементы образовательного аудита вуЗа
- Внесемейные ценностные ориентации как фактор нестабильности современной семьи
- Ризикологічні потенції дослідження соціально-професійних планів сучасного українського студентства
- Нігілізм сучасної української молоді в контексті соціокультурної трансформації
- Государственные праздники в России: к вопросу о национальной идентичности
- П. Андерсон і р. Лахман: два погляди на виникнення капіталізму в Західній Європі в епоху ранньої сучасності
- Развитие интернет-сообществ религиозной направленности в контексте виртуализации украинского социума
- Стигматизация идентичности женщины с онкологией молочной железы: попытка применения драматургического анализа и.Гофмана
- Самоубийство как форма девиантного поведения и его социальные причины
- Корпоративная социальная ответственность бизнеса: социологическая перспектива исследования
- Сучасні стилі життя у контексті конфлікту цінностей
- Живопись как объект социологического исследования: методологические перспективы
- Социализация личности в высшей школе
- Вербатим как социологический эксперимент: визуализация актуальных проблем в современном театре (на примере монОципального центра им. В.Э.Мейерхольда (Херсон))
- Лінощі в житті студентської молоді
- Репродуктивна та сексуальна поведінка як автономні сфери життєдіяльності сучасного індивіда
- Социология культуры vs культурсоциология
- Міжетнічна комунікація в сучасних умовах культурного прикордоння: до постановки проблеми
- Коростильова Олена
- Професійне самовизначення молоді як актуальна проблема соціологічного дослідження
- Страх як визначальна характеристика поведінки громадян на пострадянському просторі
- Социально-политические трансформации в постсоветской России
- Технологізація соціалізації студентів-сиріт у внз
- Кулешов Александр
- Белорусский государственный университет
- Донорство крови в Беларуси: возможности социологической диагностировки
- «Місця пам'яті» у конструюванні колективної ідентичності
- Концептуалізація поняття «сучасний стиль життя»
- Ціннісні розломи сучасної молоді
- Дослідження життєвих стратегій селян у якісній перспективі
- Интегративное воздействие социального творчества на гражданское общество
- Історико-антропологічний аспект гендерної нерівності
- Липина Кристина
- Проблемы повышения физической подготовленности курсантов образовательных учреждений силовых ведомств (на примере Восточно-Сибирского института мвд России)
- Основные направления социальной работы с лицами без определенного места жительства
- Акторно-сетевая теория в действии: исследование феномена дружбы через актанты
- Политическая толерантность молодежи Северного Кавказа (на примере Дагестана)
- Матягіна Ольга
- Політичні ідеї як складова політичного простору: їх значення та роль
- Маніпуляція свідомістю читачів жіночих журналів
- Интернет как инструмент политической мобилизации
- Інверсії політико-інституційної системи у пострадянських державах
- Биовласть и биополитика: становление, техники, метаморфозы
- Профессиональное образование как инструмент отсроченного управления адаптационными рисками в процессе вертикальной профессиональной мобильности
- Здоровье и ценности современной молодежи
- Вербальные символы в российской политической действительности
- Компенсаторная роль неформальных институтов в политике
- Держава та нація як вищі форми соціального зв’язку в концепції с. Дністрянського
- Адаптация иностранного студента в инокультурной среде
- Панкратова Маргарита
- Национальный исследовательский университет «Высшая Школа Экономики»
- Удовлетворенность российских женщин работой и жизнью после рождения ребенка
- Пантюх Екатерина
- Харьковский национальный университет имени в.Н. Каразина
- Проблема адаптации бывших заключенных в контексте социологии культуры
- Феномен самоубийства в украинских реалиях
- Пасісниченко Антон Харківський національний університет імені в.Н. Каразіна
- В пошуках теорії ідентичності: від есенціалізму до дискурсивного конструктивізму і далі
- Негативное влияние секты (на примере организации «Свидетели Иеговы»)
- Політична економіка як маніфестація політичного
- Корупція в умовах сучасного інституту освіти
- Влияние коррупции в вуЗах на ценность и качество образования
- Соціальна реклама в Україні
- Магия в контексте функциональной теории Бронислава Малиновского
- Проблема инкорпорирования культурного капитала школьниками в рамках получения среднего образования
- Рощин Дмитрий
- (Украина, г. Харьков) Смысложизненная концепция личности: авторская интерпретация понятия
- Футбольні фанати як соціокультурна спільнота
- Щастя як суб’єктивний показник якості життя суспільства
- Использование иностранного языка студентами бгу
- Свободное время в жизни студента
- Культивационный эффект виртуального взаимодействия
- Ценностные ориентации как механизм регулирования государственной молодежной политики
- Особенности речевой коммуникации в студенческой среде
- Out-line: кто остался вне Сети?
- Особенности рекламных сообщений в условиях постмодерна
- Сім’я у системі ціннісних орієнтацій української молоді
- Специфіка дозвіллєвої діяльності пострадянського студентства у процесі перебування закордоном (за результатами включеного спостереження)
- Використання інфографіки у передвиборчій агітації
- Тітова Юлія
- Мелітопольський державний педагогічний університет ім. Б.Хмельницького
- Міжетнічна толерантність у молодіжному середовищі інтеркультурного міста
- Проблеми реалізації положень нормативно-правової бази України в повсякденній роботі соціального працівника
- Досуг в жизни современной белорусской молодежи
- Особливості корпоративної культури в комерційних організаціях України
- Бомжи как социальное явление
- Особенности социальных коммуникаций сервисных организаций в сети Интернет (на примере гостиниц)
- Музей как объект социокультурного потребления
- Жизненные ценности курсантов и профессионально-личностные стратегии их достижения
- Стереотипи, які сприяють вживанню наркотиків
- Социальная реабилитация глухих детей
- Проблемы развития нормативно-правового обеспечения информационной безопасности Российской Федерации
- Дигиталізація вищої освіти
- Європейський Союз: у пошуку методологічних координат дослідження
- Тілесність та зовнішність людини як прояв соціальних відносин в контексті гендерних особливостей
- Интерпретация социологических данных: замечания п. Бурдье
- Особливості політичного лідерства часів Запорозької Січі
- Відкритість влади як основа досягнення відкритості суспільства
- Соціологія у (пост)сучасності