logo
Sbornik_2012

Професійне самовизначення молоді як актуальна проблема соціологічного дослідження

В умовах кардинальних змін, що відбуваються в українському суспільстві, відкриваються нові віхи в будь-якому процесі, в тому числі, й у професійному самовизначенні молоді. Високий ступінь інтегрованості професійного самовизначення в сферу соціальних відносин надає цьому процесу особливе значення в контексті сучасних перетворень.

Професійне самовизначення – це процес формування особистістю свого ставлення до професійно-трудового середовища та спосіб самореалізації цієї особистості.

Глибоко та масштабно проблема професіонального самовизначення вивчалась такими соціологами, як Є.І. Головаха, В.Л. Оссовський, М.Х. Титма, В.М. Шубкін, В.О. Ядов. На їхню думку, частково обумовленою соціокультурною ситуацією того часу, професійне самовизначення являло собою врегульований процес, спрямований на гармонізацію суспільного організму в цілому. Також розробкою окремих аспектів цієї проблеми займались І.М. Попова, В.І. Паніотто, І.О. Мартинюк, В.Ф. Черноволенко. У контексті ринкових реформ професійне самовизначення розглядалося в статтях М.А. Шабанової, Л.Г. Сокурянської, Т.В. Ковальової.

Процес самовизначення особистості у будь-якій сфері – це екзистенційно-соціальне конструювання та відбір альтернатив особистістю в умовах соціального середовища, соціально-психологічний процес. Починаючи з 80-х років, велика увага при вивченні мотиваційної складової професійного самовизначення, ціннісних орієнтацій, саморегуляції особистості приділяється досягненням психологічної науки. Багато вітчизняних соціологів посилаються на праці Л.С. Виготського, який займався вивченням процесів самовираження особистості, на А.Н. Леонтьєва, його теорію діяльності та діяльнісного розуміння природи особистості, а також на ідеї функціонального аналізу пізнавальних процесів С.Л. Рубінштейна, Б.Г. Ананьєва.

Аналіз праць радянського періоду показав, що дослідження проблеми професійного самовизначення у той час відбувалося ідеологізовано. Сфера дослідження обмежувалась вивченням професійного самовизначення до моменту вступу до ВНЗ, і лише в останні десять-п’ятнадцять років почали з’являтися науково-дослідницькі праці, присвячені професійному самовизначенню випускників вищих навчальних закладів. Процес професійного самовизначення включає в себе складну програмно-функціональну діяльність індивіда, яка полягає в інтеріоризації норм та цінностей, в усвідомленні потреб та здійсненні адекватного професійного вибору, у виробленні стратегій реалізації професійного вибору та включення в трудову діяльність. У цьому контексті також слід звернути увагу на дослідження проблеми мотивації професійного самовизначення, що глибоко аналізувалась такими дослідниками, як А.Г. Здравомислов, Н.Ф. Наумова, В.Г. Немировський. Так, В.О. Ядов аналізував процеси мотивації та розвивав концепцію диспозиційної регуляції діяльності особистості. Мотивацію в навчальній діяльності вивчали В.В. Столін, М.І. Алєксєєва, В.І. Шкуркін. Але на сьогодні не досить ґрунтовно розроблена проблема мотивації професійної діяльності молоді в динамічному аспекті.

Отже, звертаючись до проблеми професійного самовизначення молоді, дослідники звертають увагу на багатомірність та багатоступеневість даного процесу, в якому виділяються аспекти, що пов’язані не тільки із внутрішньою мотивацією вибору професії, але й із завданнями, які суспільство ставить перед особистістю, з процесом формування індивідуального стилю життя, частиною якого є професійна діяльність.

Криворучко Наталія

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

(Івано-Франківськ, Україна)