Страх як визначальна характеристика поведінки громадян на пострадянському просторі
Сучасна цивілізація із своїми викликами та перспективами створює необхідність формування нових парадигм мислення, свідомості та поведінки. В добу глобалізації форсований розвиток суспільних та державотворчих процесів робить очевидною необхідність розглядати страх як соціально-політичний, культурний феномен, що породжує різні форми тоталітарно-диктаторських та інших маніпулятивних режимів, а також консервацію усталених суспільних ієрархій.
Стихійні бунти та соціальні вибухи, локальні конфлікти та конфлікти глобальних масштабів стали типовим явищем нашого сьогодення. Невпевненість у заданому напрямку руху, обраних соціальних стратегіях породжують не лише страх перед новим та невідомим, але й консервують застарілі ознаки режимів, породжують армії апологетів, які відстоюють існуючі або нещодавно ліквідовані системи та устрої. Під впливом цього незмінними залишаються моделі поведінки та дезактивуються цінності, які не функціонують у нових умовах.
У посттоталітарних державах, до яких не лише територіально, але й – поки що –ментально належить і Україна, почуття страху лише деякою мірою послабило свою вагу (у порівняні з попередньою епохою СРСР), фактично трансформувавшись в одну із форм інстинкту, закріпившись в позасвідомій історичній пам’яті. Нове покоління, що прийшло на зміну поколінню, породженому радянською системою (тут йдеться про Східну Європу впродовж останніх десятиліть), не встигло виробити механізми самодостатності, фундаментально нові мисленнєві моделі та зразки соціальної поведінки. Натомість воно формує ілюзію самодостатності та імітує діяльність.
Попри миттєві спалахи незгоди та нестабільні намагання відстоювати власну позицію («живий ланцюг» 1991, «Помаранчева революція» тощо), сучасне покоління нездатне створити повноцінний стратегічно спрямований простір з окресленим магістральним рухом. Однією з причин існуючої ситуації є «страх» як надзвичайно розгалужений, мутований та видозмінений, системно адаптований «вірус», який спричинив «захворювання» соціальної та метакультурної системи, якою є Україна на сьогоднішній день.
Впродовж ХХ століття проблеми страху у розглядали у своїх розвідках такі дослідники, як Р. Бультман, М. Хайдегер, Ж.-П. Сартр, К. Ясперс, С. Московічі. Серед російських вчених проблему страху досліджували М. Бердяєв, К. Леонтьєв, В. Андрусенко, Ю. Лотман, Д. Ольшанський. Цю ж проблему розглядали українські дослідники: А. Єрмоленко, Л. Гандзюк, В. Малахов, Н. Паніна, А. Романова, М. Савина, О. Туренко, Н. Хамітов.
Однак, при дослідженні даного феномену очевидною є проблема відсутності єдиного комплексного теоретико-методологічного та системно упорядкованого філософського обґрунтування даного поняття та термінологічного апарату його дослідження. В науці склалось кілька основних підходів до вивчення страху як категорії буття, що загалом окреслює хитку і нечітку епістемологію соціальної реальності. Страх як фізіологічний інстинкт самозбереження, притаманний людському організму на кожному з етапів його розвитку (слідом за З. Фрейдом: від «постродового» страху до «страху смерті»). У сучасній психологічній енциклопедії «страх» визначається як негативний емоційний стан, що виникає у людини при появі уявної або реальної загрози для життя чи благополуччя. Отже, це є стан, який попереджує про небезпеку, перешкоджаючи продовженню впливу негативних факторів на людину.
На сьогодні вектор страхів сучасної людини зміщується: зі страху, зверненого на зовнішній світ (страху перед природними катаклізмами, світовим тероризмом), на страх внутрішній (наприклад, перед владою). Але, як показує історичний досвід, така форма страху спричинює втрату адекватності, самодостатність та відчуття міри втрачаються, перетворюються в параноїдальний абсолют.
Відчуваючи небезпеку за своє майбутнє, людина створює запаси, які перевищують її потреби. Це знижує у неї відчуття тривожності та створює ілюзію безпеки, влади над тими чи іншими речами. Страх має велике мотиваційне значення у процесі суспільних відносин, впливає на соціальні, психологічні, економічні процеси, настрої людей. Часто він створює певні установки, стереотипи, моделі поведінки і типи мислення тих чи інших соціальних груп.
Страх як ментальна характеристика перешкоджає самоорганізації громадян та творенню з хаотично налаштованих частинок цілісного організму з синергетичною енергією (стратегією) руху та розвитку. Трансформація страху сьогодні задає рух не лише політичним, але й соціальним, громадянським процесам та навіть родинним статусам. Страх необхідно розглядати як окремий, важливий та дуже вагомий чинник сучасних економічних, геополітичних та ін. процесів.
Гіпертрофована урбанізація, масова освіта та масовізація культури, що супроводжуються зникненням сіл, традиційної культури та відмиранням виключно українських традицій тощо – усе це є наслідком страху невизнання своїх коренів, національного положення та історичного значення.
Таким чином, страх є невід’ємним елементом культури будь-якого суспільства. Це не лише одна з емоційних реакцій людини на подію (зовнішній подразник), але й елемент поведінки та типу мислення. Вони актуалізуються у перехідні періоди, при авторитарних режимах, у закритих економічних, політичних системах та ін. Нині українське суспільство, що страждає на послаблення особистості та створює парадоксальну керовану ним систему, названу державою, у значній мірі послуговується страхом як основним інструментом формування системи. Намір створити державу, яку б поважали співгромадяни, призводить до прямо протилежного результату, породжує страх і ненависть.
Кузьменков Владимир
Государственный университет – учебно-научно-производственный комплекс
(Россия, г. Орёл)
- 227 Соціологія у (пост)сучасності зміст
- Х Міжнародна студентська конференція
- Запрошуємо до співробітництва! Оргкомітет вітає учасників х Міжнародної наукової конференції студентів та аспірантів «Соціологія у (пост)сучасності»!
- V.S. Volegov, a.A. Noskov, а.А. Chernega
- Portrait of the current secondary education system in Perm region, Russia
- Юмор как политическая технология в обществе «частичной карнавализации»
- Вплив ціннісних трансформацій на підприємницьку активність молоді
- Ритуали інтенсифікації у сучасному українському суспільстві: День Незалежності
- Фокус-группа on-line и off-line: есть ли разница?
- Коррупция как форма девиации в современном трансформирующемся обществе
- Взаимодействие общественных организаций и органов социальной защиты населения в решении социальных проблем
- Образ молодежи на страницах современных сми
- Модели религиозного образования в рамках дихотомии меж- и мультикультурализма
- Онлайновые социальные сети как механизм виртуальной мобилизации молодежи
- Проблеми зайнятості молоді в умовах ринкових перетворень
- Семья и школа: основные проблемы взаимодействия
- Бездомность в современном украинском городе: попытка теоретического осмысления
- Соціальне становище молодих сімей Миколаївщини: соціологічний аналіз
- Актуальные проблемы повышения эффективности социальных взаимодействий сотрудника полиции в современном обществе
- Нормативное регулирование социальной ответственности
- Вплив хореографії на розвиток креативності дітей: досвід соціологічного дослідження
- Особенности влияния коммуникативной стратегии на креативную стратегию рекламной кампании
- Репрезентации мужественности в российской массовой культуре: визуальный анализ
- Зависимость ценностных ориентаций от процесса стереотипизации
- Миф о «счастливой жизни» и идея богатства: трансформация понятий
- Swot- и pest- анализ как элементы образовательного аудита вуЗа
- Внесемейные ценностные ориентации как фактор нестабильности современной семьи
- Ризикологічні потенції дослідження соціально-професійних планів сучасного українського студентства
- Нігілізм сучасної української молоді в контексті соціокультурної трансформації
- Государственные праздники в России: к вопросу о национальной идентичности
- П. Андерсон і р. Лахман: два погляди на виникнення капіталізму в Західній Європі в епоху ранньої сучасності
- Развитие интернет-сообществ религиозной направленности в контексте виртуализации украинского социума
- Стигматизация идентичности женщины с онкологией молочной железы: попытка применения драматургического анализа и.Гофмана
- Самоубийство как форма девиантного поведения и его социальные причины
- Корпоративная социальная ответственность бизнеса: социологическая перспектива исследования
- Сучасні стилі життя у контексті конфлікту цінностей
- Живопись как объект социологического исследования: методологические перспективы
- Социализация личности в высшей школе
- Вербатим как социологический эксперимент: визуализация актуальных проблем в современном театре (на примере монОципального центра им. В.Э.Мейерхольда (Херсон))
- Лінощі в житті студентської молоді
- Репродуктивна та сексуальна поведінка як автономні сфери життєдіяльності сучасного індивіда
- Социология культуры vs культурсоциология
- Міжетнічна комунікація в сучасних умовах культурного прикордоння: до постановки проблеми
- Коростильова Олена
- Професійне самовизначення молоді як актуальна проблема соціологічного дослідження
- Страх як визначальна характеристика поведінки громадян на пострадянському просторі
- Социально-политические трансформации в постсоветской России
- Технологізація соціалізації студентів-сиріт у внз
- Кулешов Александр
- Белорусский государственный университет
- Донорство крови в Беларуси: возможности социологической диагностировки
- «Місця пам'яті» у конструюванні колективної ідентичності
- Концептуалізація поняття «сучасний стиль життя»
- Ціннісні розломи сучасної молоді
- Дослідження життєвих стратегій селян у якісній перспективі
- Интегративное воздействие социального творчества на гражданское общество
- Історико-антропологічний аспект гендерної нерівності
- Липина Кристина
- Проблемы повышения физической подготовленности курсантов образовательных учреждений силовых ведомств (на примере Восточно-Сибирского института мвд России)
- Основные направления социальной работы с лицами без определенного места жительства
- Акторно-сетевая теория в действии: исследование феномена дружбы через актанты
- Политическая толерантность молодежи Северного Кавказа (на примере Дагестана)
- Матягіна Ольга
- Політичні ідеї як складова політичного простору: їх значення та роль
- Маніпуляція свідомістю читачів жіночих журналів
- Интернет как инструмент политической мобилизации
- Інверсії політико-інституційної системи у пострадянських державах
- Биовласть и биополитика: становление, техники, метаморфозы
- Профессиональное образование как инструмент отсроченного управления адаптационными рисками в процессе вертикальной профессиональной мобильности
- Здоровье и ценности современной молодежи
- Вербальные символы в российской политической действительности
- Компенсаторная роль неформальных институтов в политике
- Держава та нація як вищі форми соціального зв’язку в концепції с. Дністрянського
- Адаптация иностранного студента в инокультурной среде
- Панкратова Маргарита
- Национальный исследовательский университет «Высшая Школа Экономики»
- Удовлетворенность российских женщин работой и жизнью после рождения ребенка
- Пантюх Екатерина
- Харьковский национальный университет имени в.Н. Каразина
- Проблема адаптации бывших заключенных в контексте социологии культуры
- Феномен самоубийства в украинских реалиях
- Пасісниченко Антон Харківський національний університет імені в.Н. Каразіна
- В пошуках теорії ідентичності: від есенціалізму до дискурсивного конструктивізму і далі
- Негативное влияние секты (на примере организации «Свидетели Иеговы»)
- Політична економіка як маніфестація політичного
- Корупція в умовах сучасного інституту освіти
- Влияние коррупции в вуЗах на ценность и качество образования
- Соціальна реклама в Україні
- Магия в контексте функциональной теории Бронислава Малиновского
- Проблема инкорпорирования культурного капитала школьниками в рамках получения среднего образования
- Рощин Дмитрий
- (Украина, г. Харьков) Смысложизненная концепция личности: авторская интерпретация понятия
- Футбольні фанати як соціокультурна спільнота
- Щастя як суб’єктивний показник якості життя суспільства
- Использование иностранного языка студентами бгу
- Свободное время в жизни студента
- Культивационный эффект виртуального взаимодействия
- Ценностные ориентации как механизм регулирования государственной молодежной политики
- Особенности речевой коммуникации в студенческой среде
- Out-line: кто остался вне Сети?
- Особенности рекламных сообщений в условиях постмодерна
- Сім’я у системі ціннісних орієнтацій української молоді
- Специфіка дозвіллєвої діяльності пострадянського студентства у процесі перебування закордоном (за результатами включеного спостереження)
- Використання інфографіки у передвиборчій агітації
- Тітова Юлія
- Мелітопольський державний педагогічний університет ім. Б.Хмельницького
- Міжетнічна толерантність у молодіжному середовищі інтеркультурного міста
- Проблеми реалізації положень нормативно-правової бази України в повсякденній роботі соціального працівника
- Досуг в жизни современной белорусской молодежи
- Особливості корпоративної культури в комерційних організаціях України
- Бомжи как социальное явление
- Особенности социальных коммуникаций сервисных организаций в сети Интернет (на примере гостиниц)
- Музей как объект социокультурного потребления
- Жизненные ценности курсантов и профессионально-личностные стратегии их достижения
- Стереотипи, які сприяють вживанню наркотиків
- Социальная реабилитация глухих детей
- Проблемы развития нормативно-правового обеспечения информационной безопасности Российской Федерации
- Дигиталізація вищої освіти
- Європейський Союз: у пошуку методологічних координат дослідження
- Тілесність та зовнішність людини як прояв соціальних відносин в контексті гендерних особливостей
- Интерпретация социологических данных: замечания п. Бурдье
- Особливості політичного лідерства часів Запорозької Січі
- Відкритість влади як основа досягнення відкритості суспільства
- Соціологія у (пост)сучасності