Щастя як суб’єктивний показник якості життя суспільства

Серед протиріч, які характеризують сучасне життя, необхідно вказати й те, що, з одного боку, продовжується так званий реакційний розвиток, перебування більшості людей на нашій планеті у ролі пасивного «матеріалу» для виконання економічних та політичних функцій, а з іншого боку, – все більш очевидною стає потреба мешканців багатьох країн відчувати своє життя повноцінним, тобто, кажучи більш лірично, «щасливим».

П. Сорокін ще напередодні першої світової війни намагався дослідити проблему «так званого щастя» [4, с. 507]. Щастя він називає суб'єктивним показником, однак, звертаючись до праць Е. Дюркгейма, пропонує «об'єктивний критерій» – кількість самогубств [4, с. 508]. Зі зменшенням числа самогубств щастя збільшується, з його збільшенням – щастя зменшується.

Сьогодні ми можемо спостерігати, як провідні країни світу, їх політичні та інтелектуальні лідери, шукають нові критерії та показники розвитку соціуму і саме навколо щастя точиться найбільш активна полеміка.

У 1972 році король маленької гімалайської держави Бутан запропонував поняття «індексу щастя» та вимірювання добробуту держави показником «валового внутрішнього щастя», який включає: забезпечення соціально-економічного розвитку, охорону природи, збереження й подальший розвиток традиційних культурних цінностей країни. Влітку 2011 року Генеральна асамблея ООН прийняла резолюцію, згідно з якою щастя має стати «Показником розвитку країни» [6].

Дослідники вже декілька десятиріч замірюють рівень щастя у різних країнах. Таким шляхом обирається найщасливіша країна світу. Одним з наймасштабніших досліджень сучасності є «The happy planet index».

Згідно даних дослідження «The happy planet index», яке було проведено у 2009 році в 143 країнах британським фондом New Economics Foundation, найщасливіші люди планети живуть у Коста-Ріці. Даний показник вираховується за допомогою таких індикаторів, як тривалість життя, задоволеність життям громадянина (за шкалою від 0 до 10) та стан екології, який оцінюється за 100-бальною шкалою [11].

У 2006 році дослідники Deutsche Bank Research прогнозували, що незабаром головною складовою добробуту країни буде саме індекс щастя: «Людина, про яку вічно піклуються економічні стратеги, цінує щастя понад усе  [9]. Аналітики стверджують, що без вимірювання індексу щастя неможливе планування економічної політики країни.

Так, наприклад, президент Франції Ніколя Саркозі у минулому році створив експертну групу для пошуку альтернатив ВВП. Світовий банк, Єврокомісія, ООН і Організація економічного співробітництва та розвитку взяли на себе зобов'язання знайти такі статистичні показники. Уряд Великобританії виділив 2 млн фунтів стерлінгів на вимірювання «індексу щастя». Уряд Японії має намір ввести «індекс рівня щастя» населення країни вже у 2012 році. «Даний індекс буде оцінювати благополуччя населення за трьома критеріями: достаток домогосподарств, фізичний і психічний стан здоров'я, а також взаємозв'язки в місцевому співтоваристві і соціальні зв'язки» [10].

Що ж стосується Європи, то, за даними моніторингу «Тенденції соціальних змін в Україні та Європі: за результатами «Європейського соціального дослідження» 2005-2007-2009», серед 32-х європейських країн станом на 2009 рік найщасливішими виявилися скандинавські країни та Швейцарія.

Слід відзначити, що українські соціологи останнім часом звертають увагу на цю проблему (див. останні публікації в харківських та київських фахових виданнях) [1; 3].

Ми вважаємо, що українська соціологія як наука, що займається прогнозуванням соціальних змін українського суспільства не має відставати від всесвітнього тренду дослідження та вимірювання щастя. Тим більше, що цей показник все більшою мірою буде виступати у якості не тільки вимірюваного, а й прагматично маніпуляційного параметра.

Література: 1. Бакиров В.С. Качество жизни в современной Украине: тенденции изменений в постсоветский период / В.С. Бакиров, А.И. Кизилов, К.А. Кизилова, И.И. Кузина // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства. – 2011. - № 17. С. 259-270. 2. Головаха Є.І. Тенденції соціальних змін в Україні та Європі: за результатами «Європейського соціального дослідження» 2005-2007-2009 / Євген Головаха, Андрій Горбачик. - К.: Інститут соціології НАН України, 2010. -118 с. 3. Єлейко М. Емоційно-оцінний підхід до дослідження соціального самопочуття / М. Єлейко // Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2011. - № 3. - С. 138-162. 4. Сорокин П.А.Человек. Цивилизация. Общество / Общ. ред., сост. и предисл. А.Ю. Согомонов: Пер. с англ. — М.· Политиздат, 1992. — 543 с. 5. Бутан: страна, заменившая ВВП индикатором «валового национального счастья» [Електронний ресурс]. - Режим доступу::http://www.ural.ru/news/life/news-43516.html. 6. Бутан предложил ООН ввести "индекс счастья" [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bbc.co.uk/russian/international/2011/07/110722_bhutan_happiness_index_un.shtm. 7. The happy planet index [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.happyplanetindex.org/ 8. Британія спробує виміряти індекс щастя [Електронний ресурс].. - Режим доступу: http://www.bbc.co.uk/russian/uk/2010/11/101125_uk_happiness.shtml 9. Индекс счастья вскоре придет на смену показателям ВВП [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.bishelp.ru/ekonomika/detail.php?ID=12758&print=1 10. Японии будет внедрен статистический "индекс счастья" населения [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrinform.ua/rus/order/?id=1110515 11. The happy planet index [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.happyplanetindex.org/

Рындова Алена, Сафронова Анна

Белорусский государственный университет

(Беларусь, г. Минск)