34. Соціальні диспозиції та соціальні еспектації як рушійні механізми рольової поведінки особистості
Соціальне очікування (СО) - припущення людини щодо оцінки її особистості оточуючими. СО включають, по-перше, усвідомлення людиною того, яких форм поведінки чекають від неї інші люди. По-друге, усвідомлення людиною можливих реакцій оточуючих на її поведінку, і, нарешті, усвідомлення людиною тих вимог, які ставлять до неї [3]. Вони виникають у відповідь на ставлення до людини групи або інших індивідів [3]. Виступаючи опосередковуючою ланкою, яка пов’язує індивідуальне в особистості з соціальним, СО відіграють особливо важливу й активну роль у процесах саморегуляції поведінки.
Завдяки СО процес саморегуляції поведінки детермінується не лише самосвідомістю особистості, але і тим реальним досвідом спілкування, взаємодії з навколишнім середовищем, у процесі яких, очікування постійно підлягають соціальній апробації [3]. Людина в різних соціальних системах, виходячи з очікувань щодо неї представників певної групи, здійснює відповідну лінію поведінки. Іншими словами, залежно від конкретних умов спілкування людина ніби весь час перевтілюється у ті чи інші ролі. СО, наділені високим ступенем обов’язковості, формалізованості та виразності, складають роль. Поведінка людини, що займає певну позицію, розцінюється як рольова і підлягає оцінці з погляду відповідності очікуванням.
Концептуальну модель регуляції соціальної поведінки особистості її соціальними очікуваннями запропонував Т.Шибутані. На його думку, формування СО є проявом пристосувальної тенденції. Активність суб’єкта перебуває під безперервним самоконтролем, який базується на СО. Коли сформуються СО і пройде уявна репетиція, в ході якої будуть оцінені можливі наслідки реакції інших на вчинок індивіда, тоді індивід зможе маніпулювати собою та іншими. Оскільки сам індивід, як і інші, реагує на свої соціальні очікування, відбувається антиципація взаємодії, індивід пристосовується, знаходить ймовірні форми реакції заздалегідь. В той час, як гнучкість координації соціальної поведінки базується на соціальних очікуваннях, відносна постійність людини, визначеність її лінії поведінки забезпечується, як стверджує Шибутані, “Я”- концепцією [4].
Соціальні очікування є різновидом соціальних уявлень особистості. Вони є відтворенням уявлень індивіда про позиції “Я” – “Інший” або “Я” – “Узагальнений інший”.
Поняття «диспозиція» тлумачать як умови, що передують реакції, та дії різних соціальних угруповань і спільнот.
Зокрема, залежно від ступеня загальності установки та диспозиції поділяють на вищі, середні та нижчі.
До вищих типів соціальних диспозицій відносять теоретичні концепції форм наукових парадигм, дослідницьких підходів та шкіл, які на рівні буденної свідомості виступають як найбільш загальні погляди на життя, вимальовуючи тим самим спрямування інтересів особистості, оцінку явищ і ставлення до подій. Диспозиції середнього типу диференціюють сприйняття і реакцію особистості на різні групи та сукупності об’єктів і явищ соціальної дійсності. В повсякденному житті ними можуть бути професійно, науково, культурно, економічно чи історично спрямовані (і дуже часто емпірично обмежені) оцінки, спрямування, інтереси, очікування окремої особистості або їх сукупностей. Нижчий рівень диспозицій забезпечує передусім операційний характер життєдіяльності особистості, тобто може виявлятись у формі спеціалізації дій, очікувань або реакцій суб’єкта. Наприклад, очікування висококваліфікованого робітника, характер його дій чи реакцій суттєво відрізняються від параметрів поведінки за тих самих обставин робітника менш досвідченого і малокваліфікованого.
У регуляції життєдіяльності особистості важливу роль відіграють соціальні норми. Для соціології особливо важливо розкрити механізми їх впливу на діяльність особистості. В перекладі з латини «норма» — правило, взірець. Вона є засобом соціальної регуляції та контролю діяльності суб’єктів соціального буття. Формуються соціальні норми з урахуванням історії становлення і розвитку людства загалом, окремих держав, їх спільнот, інститутів, колективів, організацій та інших структур. Необхідною умовою формування соціальних норм є сукупність економічних, географічних, правових, етнічних, культурних та побутових ознак становлення окремих соціальних структур та їх сукупностей.
- 1.Соціологія в системі соціально-гуманітарного знання.
- 2.Соціологія, психологія ті соціальна філософія: Спільності ті відмінності предметних полів.
- 3. Структура соціологічного знання
- 4.Поняття парадигми в Соціології. Основні сучасні парадигми в соціології.
- 5.Закони і категорії соціології
- 6.Соціологічні методи та їх характеристика.
- 7.Емпіричне соціологічне дослідження.
- 8.Суспільство у вченнях мислителів Середньовіччя.
- 9.Суспільство у працях філософів нового часу.
- 10.Особливості та передумови виникнення соціології як науки. О. Конт.
- 11.1 Огюст Конт і зародження позитивіської соціології.
- 11.2 Эволюционизм г.Спенсера
- 11.3 Соціологія Карла Маркса
- 11.4 Натуралізм в соціології XIX століття
- 11.5 Географічний напрям.
- 11.6 Расово-Антропологічна школа
- 11.7 Соціальний дарвінізм та органіцизм.
- 11. 8 Психологізм в соціології на рубежі XIX-XX століть
- 12.9 Соціологічна концепція Тьоніса
- 12.10 Формальна соціологія Зіммеля.
- 12.11 Еміль Дюркгейм.
- 12.12 Вебер
- 12.13 Парето
- 12. 14 Торстейн Веблен и американский институционализм
- 12.15 Чикагська школа та емпірична соціологія
- 12.16 Британська школа соціальної антропології
- 12.17 Сорокін
- 12.18 Колумбійська школа соціології
- 12. 19 Соціологія Парсонса
- 12.20 Мертон
- 13.21 Символічний інтеракціонізм
- 13.22 Феноменологічний напрямок в соціології.
- 13. 23 Теорія соціального обміну
- 13. 24.Психоаналітична орієнтація
- 13. 25 Постмодернізм
- 13. 26 Неофункціоналізм
- 13.27 Неомарксизм
- 13. 28 Неоструктуралізм
- 14.Особливості системного підходу до аналізу суспільства
- 15 Базові системні ознаки суспільства та їх характеристика.
- 16. Основні критерії класифікації та типологізації суспільства
- 17. Соціологія культури у системі наук про культуру
- 18. Особливості соціологічного підходу до дослідження особистості.
- 19.Структкра культури
- 20 Основні критерії типологізації культури
- 21. Формы культуры
- 22. Культурні універсалії
- 23. Етноцентризм та культурний релятивізм.
- 24 Поняття культурна ідентичність та його характеристика
- 25. Культурні конфлікти та їх різновиди.
- 26. Специфіка соціологічного підходу до дослідження особистості.
- 27. Співвідношення понять «індивід», «особистість», «індивідуальність» та їх характеристика.
- 28. Поняття соц. Середовища формування та життєдіяльності особистості мікро……
- 29. Соціологічні концепції особистості та їх характеристика.
- 30 Поняття «соціалізації» особистості. Агенти та інститути соціалізації. Основні моделі соціалізації.
- 31. Соціалізація та соціальна адаптація: сутність та співвідношення понять.
- 32. Соціальні стереотипи та соціальні міфи і їх вплив на формування особистості
- 33. «Соціальний статус», «соціальна роль» та «соціальна позиція» як основні поняття рольової теорії особистості.
- 34. Соціальні диспозиції та соціальні еспектації як рушійні механізми рольової поведінки особистості
- 35. Соціальні потреби та соціальні інтереси в структурі діяльності особистості.
- 36. Поняття «рольові приписи» та «рольові очікування» та їх характеристика. «Рольовий конфлікт» та його різновиди
- 37. Класифікація типів особистості.
- 38 Проблеми відчуження особистості.
- 39. Поняття «соціальна структура суспільства» та його характеристика.
- 40 Типи і види соціальних структур і критерії їх виокремлення.
- 42. Основні принципи та критерії стратифікаційного аналізу
- 43Класоподібні групи( класи, касти, стани, характеристика)
- 44. Середній клас: проблема визначення та структурації.
- 45. Соціальна мобільність: основні різновиди та функції.
- 46. Основні канали соціальної мобільності.
- 47. Поняття маргінальності, її основні типи та їх характеристика.
- 48. Поняття соціальної групи. Критерії класифікації соціальних груп
- 49. Різновиди соціальних груп та їх характеристика.
- 50. Масові спільноти та масові соціальні групи.
- 51. Квазігрупа.
- 52.Соціальна спільнота: поняття,роль....
- 53. Основні різновиди соціальних спільнот та їх характеристика
- 54. Етнічні спільноти
- 55.Соціальні інститути
- 57.Поняття «девіантна поведінка» :сутність, різновиди.
- 58.Соціальний контроль та його різновиди
- 59. Типологізація соц.Інститутів
- 60. Основні критерії ефективності соціальних інститутів
- 61. Дисфункції соціальних інститутів та їх різновиди.
- 62.Основні різновиди соц.Інститутів та їх характеристика.
- 63.Інституціалізація соц.Інституту
- 64.Інститут шлюбу.
- 66.Поняття соціальної організації.
- 67.Критерії типологізаційних соціальних організацій.
- 68. Соціогрупова структура організації і особливості її дослідження.
- 69. Промислова організація як особливий різновид соціальних організацій.
- 70. Бюрократична організація та її ознаки.
- 71.Конфлікти в соціальних організаціях.
- 72. Організаційні патології: поняття та основні різновиди
- 73. Організаційна культура: поняття та роль у підтриманні життєдіяльності соціальної організації.
- 74. Специфіка соціологічного підходу до дослідження соціальних змін.
- 75. Основні різновиди соціальних змін.
- 76. Основні причини та фактори соціальних змін.
- 77. Поняття моделі соціальних змін та основні проблеми їх створення.
- 78. Особливості співвідношення понять «соціальні зміни» та «соціальний розвиток»
- 80.Основні різновиди форм соціального розвитку суспільства та їх характеристика
- 81. Нелінійний характер соціального розвитку. Поняття біфуркації.
- 82. Поняття модернізації як особливого засобу розвитку суспільства. Основні різновиди модернізації.
- 84. Поняття соціальної конвергенції та його характеристика.
- 85. Глобалізація як сучасна форма соціального розвитку.
- 86. Основні концепції глобалізації та їх характеристика.
- 87. Соціологія управління: об’єкт, предмет та основні напрямки досліджень.
- 88. Соціологія релігії: предмет, завдання, напрямки дослідження.
- 89. Основні напрями дослідження сучасної соціології політики.
- 91. Соціологія молоді: основні проблеми та напрямки дослідження.
- 92. Соціологія міста та села: об’єкт, предмет, завдання.
- 93. Основні напрямки сучасної соціології права.
- 94. Соціологія праці: об’єкт, предмет, завдання.
- 95. Соціологія освіти: предмет, завдання, напрямки досліджень.