3. Структура соціологічного знання

Загальна соціологічна теорія розглядає: суспільство як цілісний організм, систему соціальних механізмів, місце і роль основних соціальних зв'язків, формулює принципи соціального пізнання, основні методологічні підходи до соціологічного аналізу (системний аналіз, стратифікаційно-класовий підхід, генетичний аналіз, комплексний конкретно-історичний підхід, аналіз соціальних явищ у їхній взаємодії з іншими), визначає місце людини як істоти соціальної. Спеціальні соціологічні теорії, які вивчають суб'єктів суспільного життя (досліджують розвиток і відтворення людиною окремих соціальних спільнот, суть і основні характеристики людини соціальної). Соціологія особистості, Соціологія сім'ї, Соціологія класу, Соціологія стану, прошарку, Соціологія етносу, Соціологія нації.

Галузеві соціології, які вивчають життєдіяльність соціальних суб'єктів в окремих сферах (розкривають механізми життєдіяльності та функціонування соціальних спільнот у певних сферах суспільного життя та процеси соціалізації людини). Соціологія культури, Соціологія релігії, Соціологія політики, Соціологія праці й управління, Соціологія дозвілля, Соціологія освіти, Соціологія виховання, Соціологія реклами. Емпіричні соціологічні дослідження, скеровані на з'ясування, аналіз і узагальнення соціальних фактів: дій, вчинків і мислення людей, конкретних продуктів людської діяльності, розвитку і взаємодії створених людьми соціальних спільнот.

Загальнотеоретична соціологія, як й інші наукові теорії, має свою структуру, зміст.

Компоненти її структури:

1) система загальних і специфічних законів, що виявляють і закріплюють типові, відносно постійні зв'язки у суспільстві, його соціальних інститутах і системах;

2) система постулатів, аксіом та інших тверджень про соціальне життя суспільства;

3) логіка висновків і доведень, яку використовують для обґрунтування соціальних діагнозів, прогнозів, тенденцій і закономірностей у соціальному житті суспільства;

4) загальний і спеціальний соціологічний категоріальний апарат;

5) система обґрунтувань диференційованого підходу до аналізу об'єкта і суб'єкта досліджень;

6) система пізнавальних методів і процедур, яка забезпечує повноту опису, пояснення і передбачення соціальних явищ, процесів і відносин на певному рівні соціальної організації суспільства;

7) емпірична база з великою кількістю зафіксованих фактів, що потребують генералізації та теоретичної інтерпретації. Загальносоціологічна теорія розвивається у тісному зв'язку з іншими рівнями соціологічних знань, а також з філософією, соціальною історією, економічною теорією, політологією тощо.