68. Соціогрупова структура організації і особливості її дослідження.

Як інституційний інструмент соціотворчих зусиль, соціальні організації мають певні переваги над класами і рухами. Тому в загальному випадку можна сказати, що суспільство, в якому класова боротьба м’якша, а ефективно діючих соціальних організацій більше, ближче до демократії і потенційно більш здатне до розвитку. При цьому соціальні організації мають бути, наскільки це можливо, автономними від класів, соціокласової та соціогрупової структури взагалі, діяти за власною логікою. Хоча повністю цього досягти неможливо, бо в кінцевому результаті, хоч і опосередкованим чином, вони (соціальні організації) виражають соціальну залежність і відносини панування. Можна сказати, що розпорядницька група представляє, в межах соціальної організації, правлячі, а виконавська – пригноблені класи. Промислово розвинене суспільство суттєво пом’якшує класові конфлікти, трансформуючи їх в організаційні. Таким чином, досягається більш високий рівень раціональності соціальних дій. Отже, можна з деякою вірогідністю стверджувати, що сутність сучасного історичного моменту, в контексті розглянутої проблеми, полягає в переході від класової до раціональної моделі суспільного устрою. І від соціо-класово-групових до організаційних спільностей людей.