71.Конфлікти в соціальних організаціях.

Розглядаючи основні методи вирішення конфліктних ситуацій, можна визначити, що вони діляться на дві групи: негативні, включаючі всі види боротьби, які переслідують мету досягнення перемоги однієї сторони над іншою; позитивні, при використовуванні їх передбачається збереження основи взаємозв'язку між суб'єктами конфлікту – різноманітні види переговорів і конструктивного суперництва. Відмінність негативних і позитивних методів умовна, вони нерідко доповнюють один одного. Вибір методів вирішення конфліктної ситуації визначає стратегію поведінки в конфлікті. Керівник може вибрати тактику відходу від конфлікту, згладжування його, компромісного рішення, примушення або неприйняття чужої позиції.

Найефективнішим способом вирішення конфліктів є переговори. Конструктивні можливості переговорів і посередництва вкрай високі. Одним з істотних плюсів даного методу є те, що його вживання можливо як при вертикальних конфліктах, так і при горизонтальних. У разі особливої гостроти конфліктної ситуації або неможливості провести переговори своїми силами як доповнення до методу переговорів використовується технологія посередництва. В процедурі посередництва задіюється незалежна нейтральна третя сторона, посередник, який сприяє в переговорах між сторонами в неформальній обстановці і допомагає їм знайти прийнятну угоду.

Наслідки конфліктних ситуацій в сучасних організаціях теж не завжди однозначні. Конфлікт може привести як до поліпшення функціонування організації в цілому (її відділів зокрема), так і до розпаду організаційної структури, припиненню діяльності організації (відповідно до її цілей і задач). Не можна добитися однозначно позитивного або однозначно негативного виходу з конфлікту. Завжди у результаті будуть присутні як конструктивний, так і деструктивний моменти конфлікту для організації, підрозділів, людей.

Нами було визначено теоретико-методологічні засади вивчення конфліктів в організації: виявила специфічні особливості, структуру, функції, і типи конфліктів в організаціях (на основі літературних джерел);

Були проаналізовані конфлікти в організації та їх соціологічне вивчення, а саме визначила основні методи соціологічних досліджень конфліктів в організації, дала змістовну характеристику основним стратегіям і причинам конфліктних ситуацій;

Встановлені шляхи та методи вирішення конфліктів в організації, охарактеризувала проблематику управління конфліктними ситуаціями. А також опрацювала переговори і посередництво як основні методи вирішення конфліктних ситуацій.

Конфлікти в даних організаціях як всередині, так і ззовні розгортаються по своїй особливій логіці, пов'язаній із структурою, завданнями, професійним і соціальним складом організації. Оскільки будь-яка організація має формальну і неформальну структури, тому ці структури ведуть до взаємного зіткнення і повинні бути злагоджені. По-перше, формальна структура організації може прийти в суперечність з вимогами, що ставляться до неї, і тому необхідно усередині організації виробити механізми вдосконалення формальної структури. По-друге, можливий конфлікт формальної і неформальної структур.

Існує багато визначень поняття конфлікту. Якщо ж об'єднати визначення конфлікту в єдине ціле, то можна дати наступне визначення:

Конфлікт – це якість взаємодії між людьми (або елементами внутрішньої структури особи), що виражається в протиборстві сторін ради досягнення своїх інтересів і цілей. В даному визначенні були відображені необхідні властивості будь-якого конфлікту.

Конфлікти в організації – це конфлікти, які виникають між суб'єктами соціальної взаємодії всередині організації.