6.Соціологічні методи та їх характеристика.
Під поняттям "метод" у науці розуміють спосіб досягнення істини, певний шлях здобуття нового знання, теоретичного чи практичного освоєння дійсності. Як і будь-яка наука, соціологія широко використовує загальнонаукові (загально-логічні) методи пізнання, а саме: аналіз і синтез, індукцію та дедукцію, абстрагування, сходження від абстрактного до конкретного та навпаки, методи аналогії, моделювання, формалізації, метод історичного та логічного тощо.
Одночасно соціологія використовує методи власне соціологічного дослідження*. До них належать методи збору соціологічної інформації та методи аналізу соціологічної інформації. Розглянемо спочатку основні методи збору соціологічної інформації. Аналіз документів - метод здобуття соціологічної інформації, вилученої з документальних джерел. Розрізняють неформалізований (традиційний) аналіз і формалізований (контент-аналіз).
Опитування - метод отримання соціологічної інформації, заснований на усному чи письмовому зверненні до людей із наступним узагальненням відповідей та їхнім поясненням. Розрізняють анкетування та інтерв'ю як підвиди опитування.
Спостереження — метод отримання соціологічної інформації шляхом прямої реєстрації подій свідками. Спостереження може бути простим і включеним.
Соціальний експеримент — метод отримання соціологічної інформації в контрольованих та керованих умовах. Експеримент може бути натуральний і розумовий (мисленнєвий).
Основні методи аналізу соціологічної інформації: опрацювання (кодування) інформації — присвоєння кожному варіантові відповіді умовного коду; узагальнення - групування даних залежно від обраного показника; інтерпретація даних - перетворення числових величин у логічну форму, виявлення кількісних залежностей тощо.
Сучасна соціологія оперує поняттями жорсткі (кількісні) та м'які (якісні) методи. Жорсткі (кількісні) методи спрямовані на безпосередню реєстрацію фактів і передбачають суворі прийоми їхньої обробки. Результатом такої обробки є знання в числовій формі. Такі методи подають певне уявлення про явище, наголошуючи на його кількісних характеристиках, але власне явище не розкривають і не пояснюють приховані, латентні, механізми, суб'єктивні смисли, значення, що привели до його появи.
До жорстких методів відносять: пряме спостереження, формалізований аналіз документів (контент-аналіз), анкетування, стандартизоване (регламентоване опитувальником) інтерв'ю тощо.
Якісні (м'які) методи дають змогу виявити приховані, суб'єктивні думки, настрої, що становлять життєвий світ людини, з наступною їхньою інтерпретацією.
Якісні методи ефективні там, де потрібно виявити суб'єктивні механізми діяльності індивідів як виконавців соціальних ролей. Увага науковців до м'яких методів (якісної соціології) зросла у другій половині XX ст., що відповідає постпозитивістській традиції, а також основним напрямам гуманістичної соціології. У класичному варіанті м'які методи чи не вперше були використані у відомій праці Ч. Томаса та Ф. Знанецького "Польський селянин у Європі та Америці", де аналізувалися особисті документи індивідів (листи, біографії, інтерв'ю, газетні матеріали, дані агенцій із міграції тощо). Виділяють низку м'яких методів.
Метод ствольної біографії (біографічний метод) - вільне відтворення індивідом перебігу власного життя через призму суспільних подій.
Метод фокус-груп - спланована дискусія, котру веде модератор ("соціолог-якісник") у спеціально відібраній групі незнайомих людей навколо обраної теми (фокусування на певній проблемі) з метою збору думок і пошуку консенсусу щодо певного питання. Цей метод широко застосовується в маркетингових дослідженнях.
Відкриті групові дискусії - якісна методика, спрямована на усвідомлення проблем певних спільностей і пошуку шляхів їхнього вирішення. Такими спільностями можуть бути сільський схід, сусідська община, територіальні об'єднання тощо.
Нарративне інтерв'ю (narrativ - розповідь) - вільна розповідь про життя оповідача без втручання модератора.
До якісних методів належать також традиційний аналіз документів, вільне (нестандартизоване інтерв'ю тощо).
Слабке місце цього типу методів, суб'єктивність, розглядається як позитив, як один із чинників досягнення мети дослідника- повніше зрозуміти соціальне явище, що підлягає вивченню.
- 1.Соціологія в системі соціально-гуманітарного знання.
- 2.Соціологія, психологія ті соціальна філософія: Спільності ті відмінності предметних полів.
- 3. Структура соціологічного знання
- 4.Поняття парадигми в Соціології. Основні сучасні парадигми в соціології.
- 5.Закони і категорії соціології
- 6.Соціологічні методи та їх характеристика.
- 7.Емпіричне соціологічне дослідження.
- 8.Суспільство у вченнях мислителів Середньовіччя.
- 9.Суспільство у працях філософів нового часу.
- 10.Особливості та передумови виникнення соціології як науки. О. Конт.
- 11.1 Огюст Конт і зародження позитивіської соціології.
- 11.2 Эволюционизм г.Спенсера
- 11.3 Соціологія Карла Маркса
- 11.4 Натуралізм в соціології XIX століття
- 11.5 Географічний напрям.
- 11.6 Расово-Антропологічна школа
- 11.7 Соціальний дарвінізм та органіцизм.
- 11. 8 Психологізм в соціології на рубежі XIX-XX століть
- 12.9 Соціологічна концепція Тьоніса
- 12.10 Формальна соціологія Зіммеля.
- 12.11 Еміль Дюркгейм.
- 12.12 Вебер
- 12.13 Парето
- 12. 14 Торстейн Веблен и американский институционализм
- 12.15 Чикагська школа та емпірична соціологія
- 12.16 Британська школа соціальної антропології
- 12.17 Сорокін
- 12.18 Колумбійська школа соціології
- 12. 19 Соціологія Парсонса
- 12.20 Мертон
- 13.21 Символічний інтеракціонізм
- 13.22 Феноменологічний напрямок в соціології.
- 13. 23 Теорія соціального обміну
- 13. 24.Психоаналітична орієнтація
- 13. 25 Постмодернізм
- 13. 26 Неофункціоналізм
- 13.27 Неомарксизм
- 13. 28 Неоструктуралізм
- 14.Особливості системного підходу до аналізу суспільства
- 15 Базові системні ознаки суспільства та їх характеристика.
- 16. Основні критерії класифікації та типологізації суспільства
- 17. Соціологія культури у системі наук про культуру
- 18. Особливості соціологічного підходу до дослідження особистості.
- 19.Структкра культури
- 20 Основні критерії типологізації культури
- 21. Формы культуры
- 22. Культурні універсалії
- 23. Етноцентризм та культурний релятивізм.
- 24 Поняття культурна ідентичність та його характеристика
- 25. Культурні конфлікти та їх різновиди.
- 26. Специфіка соціологічного підходу до дослідження особистості.
- 27. Співвідношення понять «індивід», «особистість», «індивідуальність» та їх характеристика.
- 28. Поняття соц. Середовища формування та життєдіяльності особистості мікро……
- 29. Соціологічні концепції особистості та їх характеристика.
- 30 Поняття «соціалізації» особистості. Агенти та інститути соціалізації. Основні моделі соціалізації.
- 31. Соціалізація та соціальна адаптація: сутність та співвідношення понять.
- 32. Соціальні стереотипи та соціальні міфи і їх вплив на формування особистості
- 33. «Соціальний статус», «соціальна роль» та «соціальна позиція» як основні поняття рольової теорії особистості.
- 34. Соціальні диспозиції та соціальні еспектації як рушійні механізми рольової поведінки особистості
- 35. Соціальні потреби та соціальні інтереси в структурі діяльності особистості.
- 36. Поняття «рольові приписи» та «рольові очікування» та їх характеристика. «Рольовий конфлікт» та його різновиди
- 37. Класифікація типів особистості.
- 38 Проблеми відчуження особистості.
- 39. Поняття «соціальна структура суспільства» та його характеристика.
- 40 Типи і види соціальних структур і критерії їх виокремлення.
- 42. Основні принципи та критерії стратифікаційного аналізу
- 43Класоподібні групи( класи, касти, стани, характеристика)
- 44. Середній клас: проблема визначення та структурації.
- 45. Соціальна мобільність: основні різновиди та функції.
- 46. Основні канали соціальної мобільності.
- 47. Поняття маргінальності, її основні типи та їх характеристика.
- 48. Поняття соціальної групи. Критерії класифікації соціальних груп
- 49. Різновиди соціальних груп та їх характеристика.
- 50. Масові спільноти та масові соціальні групи.
- 51. Квазігрупа.
- 52.Соціальна спільнота: поняття,роль....
- 53. Основні різновиди соціальних спільнот та їх характеристика
- 54. Етнічні спільноти
- 55.Соціальні інститути
- 57.Поняття «девіантна поведінка» :сутність, різновиди.
- 58.Соціальний контроль та його різновиди
- 59. Типологізація соц.Інститутів
- 60. Основні критерії ефективності соціальних інститутів
- 61. Дисфункції соціальних інститутів та їх різновиди.
- 62.Основні різновиди соц.Інститутів та їх характеристика.
- 63.Інституціалізація соц.Інституту
- 64.Інститут шлюбу.
- 66.Поняття соціальної організації.
- 67.Критерії типологізаційних соціальних організацій.
- 68. Соціогрупова структура організації і особливості її дослідження.
- 69. Промислова організація як особливий різновид соціальних організацій.
- 70. Бюрократична організація та її ознаки.
- 71.Конфлікти в соціальних організаціях.
- 72. Організаційні патології: поняття та основні різновиди
- 73. Організаційна культура: поняття та роль у підтриманні життєдіяльності соціальної організації.
- 74. Специфіка соціологічного підходу до дослідження соціальних змін.
- 75. Основні різновиди соціальних змін.
- 76. Основні причини та фактори соціальних змін.
- 77. Поняття моделі соціальних змін та основні проблеми їх створення.
- 78. Особливості співвідношення понять «соціальні зміни» та «соціальний розвиток»
- 80.Основні різновиди форм соціального розвитку суспільства та їх характеристика
- 81. Нелінійний характер соціального розвитку. Поняття біфуркації.
- 82. Поняття модернізації як особливого засобу розвитку суспільства. Основні різновиди модернізації.
- 84. Поняття соціальної конвергенції та його характеристика.
- 85. Глобалізація як сучасна форма соціального розвитку.
- 86. Основні концепції глобалізації та їх характеристика.
- 87. Соціологія управління: об’єкт, предмет та основні напрямки досліджень.
- 88. Соціологія релігії: предмет, завдання, напрямки дослідження.
- 89. Основні напрями дослідження сучасної соціології політики.
- 91. Соціологія молоді: основні проблеми та напрямки дослідження.
- 92. Соціологія міста та села: об’єкт, предмет, завдання.
- 93. Основні напрямки сучасної соціології права.
- 94. Соціологія праці: об’єкт, предмет, завдання.
- 95. Соціологія освіти: предмет, завдання, напрямки досліджень.