12.15 Чикагська школа та емпірична соціологія
Чикагська школа емпіричної соціології являла собою існування в першій половині XX сторіччя специфічний підрозділ університету з досить рано сформованими традиціями дослідницької діяльності і величезним впливом на діяльність соціологів усієї країни, а потім і усього світу.
Одна з найвідоміших шкіл у соціології- Чиказька школа, Що веде свій родовід від початку XX ст. і була сформована при Чиказькому університеті. Останній був створений на фонди Дж. Рокфеллера, котрий завбачливо та системно вкладав власні кошти в розвиток освіти. Ця наукова школа, одним із засновників якої був і перший декан факультету соціології -А. Смол - фактично обслуговувала інтереси правлячих структур міста Чикаго з метою прийняття ефективних управлінських рішень.
Серед науковців, які належали до цієї школи, найбільш знані: У. Томас, Ф. Знанецъкий, Дж. Мід, Т. Веблен, Е. Бер-джес, Г. Ласуел, Р. Парк та ін.
Наукова проблематика Чиказької школи досить розгалужена. Так, предметом вивчення стали: пенітенціарна система, форми прояву девіантної поведінки, маргіналізація суспільства, дослідження проблеми міста (інвайроментальна соціологія), форми соціального й особистісного контролю, процеси соціалізації індивіда, вплив ЗМІ на індивідуальну та суспільну свідомість, методика й техніка емпіричних соціологічних досліджень.
На базі Чиказького університету сформувалися і набули значного авторитету серед наукової спільноти: Чиказька школа права, Чиказька школа економіки, Чиказька школа психології та Чиказька школа політичних наук.
Емпірична соціологія з'являється разом з теоретичної, але здобуває самостійне значення лише на початку нашого сторіччя як специфічна область соціологічних досліджень з особливими традиціями і логіки розвитку. Хоча ця роль у становленні соціології як науки високо оцінювалася з перших кроків, організація і проведення емпіричних соціологічних досліджень обумовлювалася насамперед потребами суспільства.
Емпірична соціологія - це комплекс соціологічних досліджень, орієнтованих на збір і аналіз конкретних фактів громадського життя з використання спеціальних методів (опитувань, анкетування, інтерв'ювання і статичних методів в ін.).
Поява емпіричної соціології бути зв'язано зі спробами створення соціології на принципах позитивізму: пошук об'єктивного емпіричного обґрунтування соціальних явищ, участь соціальної науки в процесі удосконалювання соціальних відносин. На ранніх стадіях становлення емпіричні дослідження існували паралельно теоретичної соціології як приватний інтерес ентузіастів різні професії й окремих учених-соціологів.
Самостійним напрямком соціологічних досліджень емпірична соціологія стає в США. На процес "прагматизації" соціології вплинуло перетворення прагматизму в національну філософію США. Прагматизм у самому широкої змісті слова був ідеологічним тлом, на якому склалася емпірична тенденція в соціології. Сприйнявши деякі ідеї Г.Спенсера, американські соціологи під впливом основоположників прагматизму, що інтенсивно розвивали психологічну науку, намагалися провести аналогію не між біологічними і соціальними явищами і процесами.
- 1.Соціологія в системі соціально-гуманітарного знання.
- 2.Соціологія, психологія ті соціальна філософія: Спільності ті відмінності предметних полів.
- 3. Структура соціологічного знання
- 4.Поняття парадигми в Соціології. Основні сучасні парадигми в соціології.
- 5.Закони і категорії соціології
- 6.Соціологічні методи та їх характеристика.
- 7.Емпіричне соціологічне дослідження.
- 8.Суспільство у вченнях мислителів Середньовіччя.
- 9.Суспільство у працях філософів нового часу.
- 10.Особливості та передумови виникнення соціології як науки. О. Конт.
- 11.1 Огюст Конт і зародження позитивіської соціології.
- 11.2 Эволюционизм г.Спенсера
- 11.3 Соціологія Карла Маркса
- 11.4 Натуралізм в соціології XIX століття
- 11.5 Географічний напрям.
- 11.6 Расово-Антропологічна школа
- 11.7 Соціальний дарвінізм та органіцизм.
- 11. 8 Психологізм в соціології на рубежі XIX-XX століть
- 12.9 Соціологічна концепція Тьоніса
- 12.10 Формальна соціологія Зіммеля.
- 12.11 Еміль Дюркгейм.
- 12.12 Вебер
- 12.13 Парето
- 12. 14 Торстейн Веблен и американский институционализм
- 12.15 Чикагська школа та емпірична соціологія
- 12.16 Британська школа соціальної антропології
- 12.17 Сорокін
- 12.18 Колумбійська школа соціології
- 12. 19 Соціологія Парсонса
- 12.20 Мертон
- 13.21 Символічний інтеракціонізм
- 13.22 Феноменологічний напрямок в соціології.
- 13. 23 Теорія соціального обміну
- 13. 24.Психоаналітична орієнтація
- 13. 25 Постмодернізм
- 13. 26 Неофункціоналізм
- 13.27 Неомарксизм
- 13. 28 Неоструктуралізм
- 14.Особливості системного підходу до аналізу суспільства
- 15 Базові системні ознаки суспільства та їх характеристика.
- 16. Основні критерії класифікації та типологізації суспільства
- 17. Соціологія культури у системі наук про культуру
- 18. Особливості соціологічного підходу до дослідження особистості.
- 19.Структкра культури
- 20 Основні критерії типологізації культури
- 21. Формы культуры
- 22. Культурні універсалії
- 23. Етноцентризм та культурний релятивізм.
- 24 Поняття культурна ідентичність та його характеристика
- 25. Культурні конфлікти та їх різновиди.
- 26. Специфіка соціологічного підходу до дослідження особистості.
- 27. Співвідношення понять «індивід», «особистість», «індивідуальність» та їх характеристика.
- 28. Поняття соц. Середовища формування та життєдіяльності особистості мікро……
- 29. Соціологічні концепції особистості та їх характеристика.
- 30 Поняття «соціалізації» особистості. Агенти та інститути соціалізації. Основні моделі соціалізації.
- 31. Соціалізація та соціальна адаптація: сутність та співвідношення понять.
- 32. Соціальні стереотипи та соціальні міфи і їх вплив на формування особистості
- 33. «Соціальний статус», «соціальна роль» та «соціальна позиція» як основні поняття рольової теорії особистості.
- 34. Соціальні диспозиції та соціальні еспектації як рушійні механізми рольової поведінки особистості
- 35. Соціальні потреби та соціальні інтереси в структурі діяльності особистості.
- 36. Поняття «рольові приписи» та «рольові очікування» та їх характеристика. «Рольовий конфлікт» та його різновиди
- 37. Класифікація типів особистості.
- 38 Проблеми відчуження особистості.
- 39. Поняття «соціальна структура суспільства» та його характеристика.
- 40 Типи і види соціальних структур і критерії їх виокремлення.
- 42. Основні принципи та критерії стратифікаційного аналізу
- 43Класоподібні групи( класи, касти, стани, характеристика)
- 44. Середній клас: проблема визначення та структурації.
- 45. Соціальна мобільність: основні різновиди та функції.
- 46. Основні канали соціальної мобільності.
- 47. Поняття маргінальності, її основні типи та їх характеристика.
- 48. Поняття соціальної групи. Критерії класифікації соціальних груп
- 49. Різновиди соціальних груп та їх характеристика.
- 50. Масові спільноти та масові соціальні групи.
- 51. Квазігрупа.
- 52.Соціальна спільнота: поняття,роль....
- 53. Основні різновиди соціальних спільнот та їх характеристика
- 54. Етнічні спільноти
- 55.Соціальні інститути
- 57.Поняття «девіантна поведінка» :сутність, різновиди.
- 58.Соціальний контроль та його різновиди
- 59. Типологізація соц.Інститутів
- 60. Основні критерії ефективності соціальних інститутів
- 61. Дисфункції соціальних інститутів та їх різновиди.
- 62.Основні різновиди соц.Інститутів та їх характеристика.
- 63.Інституціалізація соц.Інституту
- 64.Інститут шлюбу.
- 66.Поняття соціальної організації.
- 67.Критерії типологізаційних соціальних організацій.
- 68. Соціогрупова структура організації і особливості її дослідження.
- 69. Промислова організація як особливий різновид соціальних організацій.
- 70. Бюрократична організація та її ознаки.
- 71.Конфлікти в соціальних організаціях.
- 72. Організаційні патології: поняття та основні різновиди
- 73. Організаційна культура: поняття та роль у підтриманні життєдіяльності соціальної організації.
- 74. Специфіка соціологічного підходу до дослідження соціальних змін.
- 75. Основні різновиди соціальних змін.
- 76. Основні причини та фактори соціальних змін.
- 77. Поняття моделі соціальних змін та основні проблеми їх створення.
- 78. Особливості співвідношення понять «соціальні зміни» та «соціальний розвиток»
- 80.Основні різновиди форм соціального розвитку суспільства та їх характеристика
- 81. Нелінійний характер соціального розвитку. Поняття біфуркації.
- 82. Поняття модернізації як особливого засобу розвитку суспільства. Основні різновиди модернізації.
- 84. Поняття соціальної конвергенції та його характеристика.
- 85. Глобалізація як сучасна форма соціального розвитку.
- 86. Основні концепції глобалізації та їх характеристика.
- 87. Соціологія управління: об’єкт, предмет та основні напрямки досліджень.
- 88. Соціологія релігії: предмет, завдання, напрямки дослідження.
- 89. Основні напрями дослідження сучасної соціології політики.
- 91. Соціологія молоді: основні проблеми та напрямки дослідження.
- 92. Соціологія міста та села: об’єкт, предмет, завдання.
- 93. Основні напрямки сучасної соціології права.
- 94. Соціологія праці: об’єкт, предмет, завдання.
- 95. Соціологія освіти: предмет, завдання, напрямки досліджень.