92. Соціологія міста та села: об’єкт, предмет, завдання.
Соціології міста і села, попри свої специфічні особливості, мають багато спільного, оскільки вивчають соціально-територіальні спільноти, наділені такими системоутворюючими ознаками, як економічні, соціальні, політичні та духовні зв’язки. Соціологія міста — галузь соціології, яка вивчає конкретні особливості розвитку і функціонування міста як елемента соціально-просторової організації суспільства, соціальні процеси, що відбуваються в ньому, його форми та інститути. Предмет цієї галузі соціології — особливості міста як соціальної системи, а об’єкт — безпосередньо місто як соціально-територіальна спільнота і поселенська структура. Найчастіше соціологія міста зосереджується на таких проблемах: — визначення ролі міста в суспільстві й системі розселення; — дослідження процесу формування міст і чинників їх розвитку; — з’ясування основних підсистем міста та особливість їх взаємозв’язку; — внутрішня структура і соціальна стратифікація міста; — закономірності розвитку і функціонування міста як цілісного феномену; — проблеми управління та самоуправління; — особливості міського способу життя; — соціоекологія міста тощо. До головних її категорій належать: «місто», «міський спосіб життя», «соціальна структура міста», «соціальна інфраструктура міста». Специфіка міста визначає його основні соціальні функції: — господарсько-економічна — організація механізму виробництва на підставі функціонування різних галузей промисловості; — соціальна — втілена у діяльності соціальної сфери, яка охоплює послуги торгівлі, побутового обслуговування, транспорту, зв’язку, житлового будівництва, соціального забезпечення, медичного обслуговування тощо; — культурно-освітня — реалізується через надання людині вищої, середньої спеціальної освіти через створення дозвільної та рекреаційної інфраструктур; — управлінсько-адміністративна — здійснюється шляхом продовження адміністративної влади різними державними та соціальними органами. У своїх дослідженнях соціологія міста часто вдається до категорії «міський спосіб життя». Його характеризують такі ознаки: — нестійкість соціального статусу, підвищена мобільність; — інтенсивність та анонімність людських контактів; — різноманітність можливостей щодо проведення вільного часу; — відмирання сусідських стосунків; — зниження соціального значення сім’ї, передача багатьох її функцій різним суспільним інститутам, послаблення зв’язків і залежності між родичами; — послаблення традицій у регулюванні поведінки особистості внаслідок посилення формального соціального контролю. Місто є своєрідним соціокультурним середовищем, що охоплює соціальний світ, матеріальні та духовні умови становлення, існування, розвитку та діяльності людей. Тобто міське середовище — це і ландшафт, і люди, і способи їх взаємодії, і виробничі процеси, екологія, якість життя, рівень інформаційного обміну, особлива соціальна структура. Предмет соціології села — вивчення ролі села в суспільстві та системах розселення, головних чинників, що впливають на його розвиток; визначення його підсистем, специфіки сільського стилю життя, особливостей сільської культури; аналіз соціальної та професійної структури населення. Село — конкретна соціально-просторова форма існування суспільства, місце, де населення зайняте переважно аграрною працею. Сільському життю властиві: підпорядкованість праці ритмам природи, нерівномірність трудової зайнятості; тісне поєднання праці та побуту; невисока виробнича мобільність; різноманітний демографічний склад територіальних груп; трудомісткість праці у домашньому та особистому підсобному господарстві; сильний неформальний соціальний контроль, велике значення місцевих авторитетів; менш напружений ритм життя, простіші форми спілкування, ніж у місті; зв’язок з природним середовищем; дисперсність розселення (розкиданість як самих сільських населених пунктів, так і індивідуальних осель у них).У селі, на відміну від міста, традиційно відсутні дуже багаті і дуже бідні. Сільське населення відрізняється від міського особливим укладом, родом і характером занять; рівнем кваліфікації праці (у робітників села він нижчий за рівень кваліфікації праці міських робітників); комфортністю життя, типом мислення, стабільністю норм і цінностей. Відрізняється воно від міста мінімальним рівнем заробітної плати та пенсійного забезпечення, системою пільг за стаж роботи, нормами забезпечення продовольчими і промисловими товарами, розміром коштів, що виділяються з бюджету на розвиток інфраструктури, та іншими ознаками.У соціології села існує декілька типологій сільських поселень: за чисельністю населення, соціальноекономічнимиознаками,зайнятістю у сільському господарстві, виробничо-адміністративною роллю.
- 1.Соціологія в системі соціально-гуманітарного знання.
- 2.Соціологія, психологія ті соціальна філософія: Спільності ті відмінності предметних полів.
- 3. Структура соціологічного знання
- 4.Поняття парадигми в Соціології. Основні сучасні парадигми в соціології.
- 5.Закони і категорії соціології
- 6.Соціологічні методи та їх характеристика.
- 7.Емпіричне соціологічне дослідження.
- 8.Суспільство у вченнях мислителів Середньовіччя.
- 9.Суспільство у працях філософів нового часу.
- 10.Особливості та передумови виникнення соціології як науки. О. Конт.
- 11.1 Огюст Конт і зародження позитивіської соціології.
- 11.2 Эволюционизм г.Спенсера
- 11.3 Соціологія Карла Маркса
- 11.4 Натуралізм в соціології XIX століття
- 11.5 Географічний напрям.
- 11.6 Расово-Антропологічна школа
- 11.7 Соціальний дарвінізм та органіцизм.
- 11. 8 Психологізм в соціології на рубежі XIX-XX століть
- 12.9 Соціологічна концепція Тьоніса
- 12.10 Формальна соціологія Зіммеля.
- 12.11 Еміль Дюркгейм.
- 12.12 Вебер
- 12.13 Парето
- 12. 14 Торстейн Веблен и американский институционализм
- 12.15 Чикагська школа та емпірична соціологія
- 12.16 Британська школа соціальної антропології
- 12.17 Сорокін
- 12.18 Колумбійська школа соціології
- 12. 19 Соціологія Парсонса
- 12.20 Мертон
- 13.21 Символічний інтеракціонізм
- 13.22 Феноменологічний напрямок в соціології.
- 13. 23 Теорія соціального обміну
- 13. 24.Психоаналітична орієнтація
- 13. 25 Постмодернізм
- 13. 26 Неофункціоналізм
- 13.27 Неомарксизм
- 13. 28 Неоструктуралізм
- 14.Особливості системного підходу до аналізу суспільства
- 15 Базові системні ознаки суспільства та їх характеристика.
- 16. Основні критерії класифікації та типологізації суспільства
- 17. Соціологія культури у системі наук про культуру
- 18. Особливості соціологічного підходу до дослідження особистості.
- 19.Структкра культури
- 20 Основні критерії типологізації культури
- 21. Формы культуры
- 22. Культурні універсалії
- 23. Етноцентризм та культурний релятивізм.
- 24 Поняття культурна ідентичність та його характеристика
- 25. Культурні конфлікти та їх різновиди.
- 26. Специфіка соціологічного підходу до дослідження особистості.
- 27. Співвідношення понять «індивід», «особистість», «індивідуальність» та їх характеристика.
- 28. Поняття соц. Середовища формування та життєдіяльності особистості мікро……
- 29. Соціологічні концепції особистості та їх характеристика.
- 30 Поняття «соціалізації» особистості. Агенти та інститути соціалізації. Основні моделі соціалізації.
- 31. Соціалізація та соціальна адаптація: сутність та співвідношення понять.
- 32. Соціальні стереотипи та соціальні міфи і їх вплив на формування особистості
- 33. «Соціальний статус», «соціальна роль» та «соціальна позиція» як основні поняття рольової теорії особистості.
- 34. Соціальні диспозиції та соціальні еспектації як рушійні механізми рольової поведінки особистості
- 35. Соціальні потреби та соціальні інтереси в структурі діяльності особистості.
- 36. Поняття «рольові приписи» та «рольові очікування» та їх характеристика. «Рольовий конфлікт» та його різновиди
- 37. Класифікація типів особистості.
- 38 Проблеми відчуження особистості.
- 39. Поняття «соціальна структура суспільства» та його характеристика.
- 40 Типи і види соціальних структур і критерії їх виокремлення.
- 42. Основні принципи та критерії стратифікаційного аналізу
- 43Класоподібні групи( класи, касти, стани, характеристика)
- 44. Середній клас: проблема визначення та структурації.
- 45. Соціальна мобільність: основні різновиди та функції.
- 46. Основні канали соціальної мобільності.
- 47. Поняття маргінальності, її основні типи та їх характеристика.
- 48. Поняття соціальної групи. Критерії класифікації соціальних груп
- 49. Різновиди соціальних груп та їх характеристика.
- 50. Масові спільноти та масові соціальні групи.
- 51. Квазігрупа.
- 52.Соціальна спільнота: поняття,роль....
- 53. Основні різновиди соціальних спільнот та їх характеристика
- 54. Етнічні спільноти
- 55.Соціальні інститути
- 57.Поняття «девіантна поведінка» :сутність, різновиди.
- 58.Соціальний контроль та його різновиди
- 59. Типологізація соц.Інститутів
- 60. Основні критерії ефективності соціальних інститутів
- 61. Дисфункції соціальних інститутів та їх різновиди.
- 62.Основні різновиди соц.Інститутів та їх характеристика.
- 63.Інституціалізація соц.Інституту
- 64.Інститут шлюбу.
- 66.Поняття соціальної організації.
- 67.Критерії типологізаційних соціальних організацій.
- 68. Соціогрупова структура організації і особливості її дослідження.
- 69. Промислова організація як особливий різновид соціальних організацій.
- 70. Бюрократична організація та її ознаки.
- 71.Конфлікти в соціальних організаціях.
- 72. Організаційні патології: поняття та основні різновиди
- 73. Організаційна культура: поняття та роль у підтриманні життєдіяльності соціальної організації.
- 74. Специфіка соціологічного підходу до дослідження соціальних змін.
- 75. Основні різновиди соціальних змін.
- 76. Основні причини та фактори соціальних змін.
- 77. Поняття моделі соціальних змін та основні проблеми їх створення.
- 78. Особливості співвідношення понять «соціальні зміни» та «соціальний розвиток»
- 80.Основні різновиди форм соціального розвитку суспільства та їх характеристика
- 81. Нелінійний характер соціального розвитку. Поняття біфуркації.
- 82. Поняття модернізації як особливого засобу розвитку суспільства. Основні різновиди модернізації.
- 84. Поняття соціальної конвергенції та його характеристика.
- 85. Глобалізація як сучасна форма соціального розвитку.
- 86. Основні концепції глобалізації та їх характеристика.
- 87. Соціологія управління: об’єкт, предмет та основні напрямки досліджень.
- 88. Соціологія релігії: предмет, завдання, напрямки дослідження.
- 89. Основні напрями дослідження сучасної соціології політики.
- 91. Соціологія молоді: основні проблеми та напрямки дослідження.
- 92. Соціологія міста та села: об’єкт, предмет, завдання.
- 93. Основні напрямки сучасної соціології права.
- 94. Соціологія праці: об’єкт, предмет, завдання.
- 95. Соціологія освіти: предмет, завдання, напрямки досліджень.