12.17 Сорокін

Петерим Сорокін (1889-1868) народився і одержав освіту в Росії. Був висланий із країни 1922 р. і в кінцевому результаті оселився в США.

В 1930 р. став першим професором соціології в Тарвардіському університеті.

Петерим Сорокін представник інтегрального напрямку сучасної соціології, автор теорії соціальної стратифікації і мобільності.

Значний внесок зробив у розробку проблем предмету і структури соціології, механізму і шляхів соціокультурної динаміки, конвергенції соціальних систем і т.д. Об’єднав в єдине ціле всі аспекти соціального вивчення суспільного життя, створив ту інтегральну соціологію, яка синтезувала все найкраще, що було досліджене до того часу в соціології.

Основні праці Сорокіна: „Соціальна мобільність” (1927 р.), „Система соціології” (1920 р.)., „Соціологія і культурна динаміка” (1937-1941 рр.), „Соціотеорії” (1928 р.), „Соціологічні теорії сьогодні” (1956 р.), „Основні тенденції нашого часу” (1964 р.).

В праці „Система соціології” Сорокін проголосив такі основні принципи соціології:

- соціологія, як наука, повинна будуватися за типом природних наук. Про жодне протиставлення „наук про природу”, „наук про культуру” не може й бути мови;

- соціологія повинна вивчати світ таким, яким він є. Будь-який нормативізм тобто суб’єктивне втручання в науку з позицій моральних та інших наук є недопустимим;

- соціологія повинна бути об’єктивною дисципліною, тобто вивчати реальні взаємодії людей які є достойні об’єктивного виміру і вивчення;

оскільки соціологія хоче бути дослідницькою і точною наукою вона повинна позбутися усякої філософії, умоглядної, недоведеною наукою будови;

- розрив з філософією означає і розрив з ідеєю монізму тобто зведення будь-якого явища до одного якого-небудь начала.

Петерим Сорокін ділив соціологію на теоретичну і практичну. Об’єктами вивчення його соціологічних досліджень є перш за все соціальна поведінка і діяльність людей, соціальні групи і структура суспільства в цілому, а також соціальні процеси які в ньому відбуваються. Він розробив теорію цінностей і культурну динаміку.Підводячи підсумок можна говорити, що назва науки „соціологія”, яку так вдало застосував О.Конт пізніше було насичено науковим теоретичним змістом завдяки працям яскравої кагорти мислителів. Саме в результаті їх зусиль соціологія перетворилась в науку, яка має свій предмет, свою теорію і можливості для емпіричних підтверджень різних аспектів цієї теорії.