logo search
posibnyk_z_praktyky

5.1. Концептуальні засади діяльності студентів під час проходження практики

Під час роботи з клієнтами студенти повинні застосовувати генералістичний підхід до розв’язання проблем або модель запланованої зміни, що передбачає наступні кроки:

  1. Залучення клієнта до процесу запланованої зміни.

  2. Оцінювання ситуації клієнта на мікро-, мезо- та макрорівнях, яке передбачає оцінювання проблем і потреб; на його основі встановлюється головна мета, досягнення якої повинен планувати соціальний працівник у співучасті з клієнтом.

  3. Планування зміни передбачає встановлення часткових (проміжних) цілей і завдань, а також визначення наявних ресурсів (у тому числі сильних сторін клієнта), методів досягнення проміжних результатів, укладання контракту соціального працівника з клієнтом.

  4. Виконання запланованої зміни або професійне втручання включає реалізацію часткових цілей (завдань); коригування плану діяльності.

  5. Оцінювання ефективності здійсненої зміни – проводитися соціальним працівником за допомогою різних методів (анкетування, шкалювання, встановлення рейтингу, бесіди тощо).

  6. Завершення процесу співпраці з клієнтом.

  7. Перевірка ситуації та стану клієнта – здійснюється через визначений проміжок часу з метою надання йому необхідної допомоги, в тому числі із залученням інших фахівців.

Процес оцінювання ситуації клієнта, який нерідко називають соціальною діагностикою, відрізняється від процедури діагностики медичної, і грунтується на таких засадах:

  1. Розгляд ситуації людини з позицій екосистемного підходу, тобто в соціальному оточенні (сім’я, родина, друзі, колеги, школа, церква, громада тощо).

  2. Визначення систем, які потребують професійного втручання, з метою гармонізації взаємин (наприклад, дитина – батьки, дитина – вчителі та інше).

  3. Співпраця з клієнтом, а не домінування над ним – передбачає встановлення партнерських стосунків, толерантне ставлення, урахування культурних, расових, національних, релігійних, сексуальних особливостей та відмінностей.

  4. Зосередження на сильних сторонах клієнта з метою його наснаження, підтримки, заохочення, активізації, спрямування на пошук конструктивних шляхів розв’язання проблеми, оскільки сам клієнт є найкращим експертом власної життєвої ситуації.