4.2. Стилі пізнавальної діяльності студентів

Супервізорам та викладачам практики доцільно усвідомити і пам’ятати про те, що кожний студент є особистістю, з притаманними їй певними “рисами” навчально-пізнавальної діяльності. Для полегшення розуміння цього психологи, (канадські автори) на підставі узагальнення індивідуальних особливостей сприймання, усвідомлення, відображення інформації та здатності використовувати її для розв’язання професійних проблем, виділяють чотири групи стилів навчання (запропоновані нами нижче в п.4.3.). Стилі навчання вказують на певні здібності та нахили індивіда, а тому жодний із виділених стилів не можна вважати кращим чи гіршим. Кожний стиль навчання лише узагальнює накопичений досвід навчально-пізнавальної діяльності індивіда, відображаючи його здатності до міжособистісного спілкування (і не тільки в рамках освітнього середовища).

Для керівників практики в агентствах та викладачів практики важливо виявити свої власні стилі навчання, оскільки вибір відповідних методик викладання також враховує це. Знання стилів навчання може допомогти керівнику практики в агенції і його студентам створити найсприятливіше середовище для навчання: покращити психологічний клімат, оптимізувати процес проходження практики завдяки ширшому застосуванню таких видів діяльності як спостереження і обговорення, підготовка і проведення конференцій, участь в рольових іграх.

Для оцінювання стилів навчання канадські колеги використовують різні типології. Найбільшою популярність користується класифікація стилів навчання запропонована Едмондзом, яка грутується на так званому індикаторі типів особистості Мієрс-Брігса.