5.3. Навчально-дослідницький практикум і (1, 2 частини)

Навчально-дослідницький практикум студенти проходять на 3-му курсі (упродовж третього року навчання). Протягом навчального року кожний студент один день на тиждень працює в одному із місцевих закладів соціальної роботи.

За час навчально-дослідницького практикуму І студенти мають змогу одержати знання:

а) про цінності особи та їх вплив на процес соціальної роботи.

На основі цих знань студенти формуватимуть відповідні навички:

• ідентифікувати свої власні основні цінності і виявляти їх вплив на характер взаємодії з іншими людьми;

• розпізнавати ситуації, коли власні цінності студента вступають у конфлікт з цінностями, що покладені в основу діяльності закладу;

• розпізнавати ситуації, коли власні цінності студента вступають у конфлікт із цінностями клієнта, з якими він працює;

• обговорювати із своїм керівником практики ситуації, пов’язані з конфліктом цінностей, які виникають у роботі з клієнтом;

• розв’язувати конфлікти цінностей так, щоб не зашкодити ані клієнту, ані репутації агенції;

б) про цінності соціальної роботи. При цьому студенти навчаться ідентифікувати основні цінності соціальної роботи у повсякденній практиці, формуючи навички:

• проведення інтерв’ю з емпатією;

• залучення клієнта до процесу змін;

• допомоги клієнту визначити цілі;

• виявлення відмінностей практичної соціальної роботи від інших дисциплін (психологія, психіатрія та соціальна педагогіка);

• наснаження клієнта: визнавати необхідність розуміння клієнтом власних ресурсів, а також необхідність того, щоб клієнт розвивав та використовував ці ресурси при проведенні змін, що є значимими для нього;

в) про свій власний стиль навчання, його використання та модифікування відповідним чином. На цій основі студенти будуть працювати над формуванням навичок:

• розуміти різноманітність сприйняття і засвоєння отриманої інформації;

• ідентифікувати свій власний стиль навчання, розуміючи, що він може бути відмінним від стилів інших працівників та конкретних клієнтів;

• пристосовуватися до стилю навчання свого клієнта та/чи керівника практики для досягнення максимальної ефективності спілкування і взаємодії з ними;

• звертати увагу на розбіжності у спілкуванні з керівниками практики та клієнтами для запобігання виникнення непорозуміння;

г) про значення міжособистісного спілкування і міжперсонального впливу учасників процесу на його перебіг і результат. У зв’язку з цим студентам доведеться формувати навички:

• ідентифікувати свій власний процес та стиль спілкування, а також ситуації, коли цей стиль та процес перешкоджають ефективній роботі з клієнтом (окремою особою, сім’єю чи групою в громаді);

• адекватно використовувати акустичні властивості свого голосу, мовлення (відповідно до стилю та потреб клієнта);

• користуватися зрозумілою термінологією, доступною мовою (відповідно до потреб клієнта);

• володіти мовою невербальної комунікації, яка б відповідала особливостям професії соціального працівника (жести, манери, поза тощо). Наприклад:

 дотримання відповідної відстані (дистанції) з клієнтом;

 дотримання певних правил етикету (у якій ситуації слід сидіти, а не стояти; коли слід запропонувати потиснути руку; використовувати відкриті, але не занадто різкі жести і таке ін.);

 демонстрування уважної (турботливої) поведінки;

• сприймати зворотній зв’язок від керівника стосовно свого власного процесу спілкування;

• працювати над зміною власної невербальної поведінки, враховуючи надані керівником зауваження;

• усвідомлювати свій власний культурний контекст і клієнта, тобто:

• визнавати свою власну культурну, етнічну та/чи релігійну основу, але говорити про це в процесі проведення соціальної роботи лише у випадку необхідності;

• визнавати культурну, етнічну та/чи релігійну основу клієнт і поважати розбіжності, що можуть існувати між людьми на цьому грунті;

• поважати культурні відмінності у поглядах, переконаннях та/чи віросповіданні, шукати шляхів надання послуг з урахуванням цих відмінностей;

д) про вплив соціального працівника як особи, що сприяє змінам. Розуміння цього сприятиме формуванню в студентів навичок:

• ідентифікувати і коригувати свою поведінку, усвідомлюючи її вплив на процес змін, розуміючи, що своєю присутністю професійний соціальний працівник впливає на цей процес;

• стримувати себе і керувати своєю поведінкою в процесі спілкування, сприяючи залученню в процес спілкування клієнта;

• висловлюватися про свою роль у процесі змін доступною для розуміння клієнта мовою;

• висловлюватися про свою роль у процесі змін зрозумілою для інших професійних соціальних працівників мовою, з використанням спеціальної термінології;

• визначати свої рольові межі як фахівця соціальної роботи (згідно з етичним кодексом соціальної роботи);

• користуватись термінологією, поняттями, які клієнт може зрозуміти (згідно з нормами етичного кодексу соціальної роботи);

• визначати ситуації, коли слід шукати підтримки від супервізора в закладі, викладача практики чи координатора практики;

• використовувати належним чином час, відведений для консультації;

е) про ресурси в соціальній роботі. Студенти довідуються про зовнішні та внутрішні ресурси соціальної роботи, які можуть бути використані для зміни ситуації клієнта. У зв’язку з цим у них формуються навички:

• допомагати клієнту “розкритися”, тобто розповісти свою власну історію; це включає:

  • запрошення клієнта поділитись із соціальним працівником подробицями стосовно ситуації, в якій він знаходиться,

  • залучення клієнта до розмірковувань для визначення його сильних якостей – внутрішніх ресурсів,

  • допомога клієнту пригадати те, щó він вже намагався зробити для покращення ситуації, у якій він знаходиться,

  • заохочення клієнта ділитися своїм минулим досвідом для покращення ситуації, у якій він знаходиться зараз,

  • допомога клієнту визначити ресурси, які все ще доступні йому,

  • допомога клієнту визначити окремих людей та групи людей, які в минулому виявились корисними для клієнта,

  • допомога клієнту визначити те, що, на його думку, є “ідеальною” картиною чи вирішенням проблеми/ситуації, у якій він знаходиться;

є) про довгострокові цілі та потреби, на досягнення яких спрямований процес допомоги клієнтові. Усвідомлення цього вимагає від студентів формування навичок:

• допомагати клієнту в процесі проведення інтерв’ю визначати його ідеальну картину чи шлях задоволення його потреб;

• допомагати клієнту висловити свої потреби (словесно);

• допомагати клієнту визначити частини з того, що він хоче або потребує, доступні для нього в даний час;

• допомагати клієнту почати встановлювати пріоритети у процесі досягнення визначених цілей;

• допомагати клієнту розділити процес змін на менші значимі кроки, які просуватимуть його в напрямку досягнення визначених цілей;

• допомагати клієнту зробити перший невеликий крок у напрямку досягнення своїх цілей;

• допомагати клієнту визначити можливі перешкоди на шляху досягнення цієї мети;

• допомагати клієнту визначити можливі засоби протистояння потенційним перешкодам на шляху досягнення цілей;

• допомагати клієнту зобов’язатись зробити перший невеликий крок;

• допомагати клієнту впізнати та відсвяткувати досягнення першого невеликого успіху на шляху до зміни;

• допомагати клієнту продовжувати рухатись вперед до своїх цілей;

• допомагати клієнту визначати підтримуючі ресурси (як внутрішні, так і зовнішні) по мірі того, як він продовжує рухатись до досягнення своїх цілей з допомогою (або без допомоги) фахівців;

ж) про проведену роботу та самооцінювання: Здійснення цього вимагає від студентів володіння певними навичками:

• розмірковувати про проведену в процесі взаємодії з клієнтами роботу та перевіряти ефективність цієї роботи за допомогою відповідних методів та інструментів соціальної роботи;

• дати оцінку власним зусиллям, докладеним до вивчення соціальної роботи;

• дати оцінку власним зусиллям, докладеним до підвищення ефективності взаємодії з керівниками практики та клієнтами;

• визначати сфери, що потребують вдосконалення, і за допомогою керівників практики встановлювати цілі навчання і їх важливісь;

• визначати сфери, у яких відбулося покращення, та здійснювати самоконтроль за своїм навчанням;

• сприймати та інтегрувати зворотній зв’язок, отриманий від своїх керівників та інших людей, стосовно свого власного процесу навчання, включаючи ефективність своєї взаємодії з іншими;

Вимоги щодо професійної поведінки студентів під час проходження навчально-дослідницького практикуму І:

• студенти повинні навчитися визначати відповідність своєї поведінки вимогам професії соціального працівника та намагатися модифікувати її відповідним чином;

• навчитися впізнавати відповідні рольові моделі в професії соціального працівника;

• вчасно відвідуватиме призначені зустрічі та лекції;

• приходити на зустрічі та лекції відповідно одягненим;

• розмовляти з колегами, клієнтами та керівниками практики із повагою;

• із повагою висловлюватися про колег, клієнтів та керівників практики;

• не переносити свої особисті труднощі та проблеми на професійну діяльність;

• вирішувати свої особисті проблеми за межами робочих ситуацій;

• у випадку необхідності обговорювати з керівниками практики та викладачами особисті труднощі.

Вимоги до ведення документації:

Оскільки студенти третього курсу спеціальності соціальної роботи починають працювати з документацією, пов’язаною із складання угод із клієнтами, відповідно до вимог в агенції, де студент проходить практику, то студенти моють можливість навчитися:

• робити відповідні письмові записи, у яких відображається зміст інтерв’ю, що проводиться для оцінювання ситуації клієнта;

• робити відповідні записи, які відображають зміст зустрічі з клієнтом, проведеної для визначення цілей щодо співпраці;

• робити відповідні письмові записи, які відображають зміст зустрічей з клієнтом, акцентуючи на прцесі;

• робити записи, які відображають зміст кінцевої підсумкової зустрічі з клієнтом;

• робити записи, що відображають рекомендації стосовно продовження роботи з клієнтом, а саме:

  • після закінчення роботи клієнта із студентом,

  • коли клієнт не повернувся для завершення роботи за домовленістю,

  • у випадку існування розбіжностей в поглядах клієнта і студента, який виконує роль соціального працівника.

Вимоги керівників практики до студентів:

• студенти повинні відвідувати настановчі зустрічі, що відбуваються двічі на тиждень з керівником практики в агенції, а також призначені зустрічі з викладачем практики;

• приходити на зустрічі вчасно, виступаючи ініціатором додаткових зустрічей в разі своєї відсутності на призначеній зустрічі в зв’язку з хворобою і т.ін.;

• брати активну участь у зустрічах;

• належним чином сприймати та використовувати зворотній зв’язок;

• ініціювати зворотній зв’язок, якщо він не був наданий вчасно або відсутній.

Примітка: Після завершення третього року навчання, включаючи щотижневу роботу в закладі соціальної роботи, студент продовжуватиме підтримувати зв’язок з місцем проходження практики, працюючи там протягом повних п’яти тижнів. Цей період – п’ятитижневий блок – має назву навчальної практики. У цей час студенти практикуватимуть і вдосконалюватимуть уміння та навички проведення соціальної роботи, вивчені протягом цілого року, зможуть досягнути розуміння значення щоденної роботи агенції.