logo search
posibnyk_z_praktyky

4.9.5. Методи допомоги студентам у розвитку навичок письма

Ведення клінічних записів відрізняється від інших видів записів. Мета, стиль, предмет і форма звітів вимагають нових навичок, сформувати які вдалося дуже небагатьом студентам під час навчання в університеті.

Керівникам практики в агентствах та викладачам практики рекомендується попередньо оцінити ці навички студентів, а у випадку їх недостатності чи відсутності – навчити. Тому далі подаються окремі поради супервізорам щодо вдосконалення навичок ведення записів студентами.

1. Слід оцінити ступінь володіння студентами навичками ведення записів вже на початку проходження практики. Один iз способів оцінювання – дати студенту невеличке завдання, що вимагатиме написання певного звіту. (Наприклад, написати листа-скерування клієнта в інший заклад або повний звіт про зустріч з клієнтом, яку студент спостерігав тощо). Обсяг завдання: 1-2 сторінки.

Якщо виявиться, що у студентів є труднощі з написанням, слід з’ясувати причину і допомогти в її усуненні. У більшості випадків проблеми пов’язані з відсутністю чіткості формулювань, складністю підбору слів, граматичними помилками, порушенням (або недостатністю) логіки та послідовності викладу.

2. Заохочувати студентів змінити свій спосіб читання, зміщуючи акценти при читанні. Більшість людей читають з метою одержання інформації, зосереджуючи увагу на змісті. Щоб покращити свої навички ведення записів читанням, варто сконцентрувати увагу на структурі та стилі (тобто, як написаний той чи інший текст).

Для студента хорошим способом навчитися писати клінічні звіти є читання таких звітів, написаних іншими, наприклад, керівниками чи іншими працівниками агенції. При цьому студент має звертати увагу як на оформлення, так і на стиль звіту.

3. Студенти повинні використовувати кожну можливість для практикування своїх навичок ведення записів та знаходити шляхи одержання конструктивної зворотньої реакції у свого керівника практики, викладача практики, своїх одногрупників або університетських викладачів, при цьому бути готовим до одержання критичних зауважень. Навички нотування, як і будь-які інші навички, можна сформувати і закріпити лише на практиці.

Один із варіантів вдосконалення цих навичок – одержання зворотнього зв’язку. Для цього студентові доцільно попросити керівника, одногрупника чи університетського викладача переглянути написаний ним звіт та прорецензувати його. Зворотній зв’язок, наданий у письмовій формі, та обговорений зі студентом – кращий методом навчання, ніж будь-який інший з використаних студентом самостійно.

Iнший варіант – попросити когось із вищеназваних людей переписати те, що написав студент, по-своєму. Це допоможе студентові у розумінні альтернативних шляхів запису тої самої інформації.

Третій варіант – разом переглянути те, що написане кимось іншим, обговорити сильні сторони, звернути увагу на те, що можна було б покращити. Таким чином, студент зможе зрозуміти, що неприйнятне при написанні звітів, а також сформувати свій персональний стиль ведення записів.

4. Навички ведення записів можна розвивати шляхом переписування. Студентам слід повідомити, що вони повинні подати чорновий варіант звіту для одержання рецензії ще до того, як буде написаний остаточний варіант звіту. Дуже часто студенти сподіваються, що виконуючи певне письмове завдання, роблять це перший і останній раз. Керівники практики мають студентові чітко пояснити, що від нього очікується обов’язкове подання чорнового варіанту. У свою чергу, студенти повинні розуміти, що ніхто не сподівається від них досконалого звіту відразу, і що вміле написання звітів вимагає практики, а студент повинен розвинути в собі звичку просити рецензії на написані ним документи. Кожний студент зобов’язаний знати, що жодний документ чи запис не потрапить у файл клієнта без його попереднього прочитання керівником практики.

5. Доцільно акцентувати увагу студентів на необхідності вивчення відповідної літератури, присвяченої розвитку навичок нотування для клінічного використання (наприклад, підручників, у яких можна почерпнути інформацію щодо граматичного та орфографічного оформлення відповідної документації, наведені зразки документів тощо).

6. Студентам слід глибше усвідомити особливості проблем клієнтів, щоб полегшити процес виконання письмових робіт, з повагою та розумінням ставитись до клієнта у своїх письмових звітах. Для цього можна порадити писати, уявляючи собі, що клієнт сидить поруч і читає кожне написане слово. Це сприяє формуванню свідомості та відповідальності за доручену роботу.

7. Студентів слід навчити систематично готуватись до ведення записів. Студенти не зможуть написати звіт, якщо вони не мають всієї потрібної інформації. Підготовка до ведення записів повинна відбуватись до, під час та після кожної зустрічі з клієнтом або проведеної від імені клієнта. Перед зустріччю з клієнтом, особливо на початку проходження практики, студент повинен знати про форму написання звітів, згідно з політикою агентства. Перегляд бланків, планів та директив агентства може допомогти студенту запам’ятати яка інформація буде потрібна. Здебільшого, агентства мають структуровані директиви для студентів та працівників стосовно написання звітів, які слід обов’язково виконувати.

8. Під час або невдовзі після кожної зустрічі з клієнтом, студенту доцільно робити короткі записи про зміст та процес зустрічі. Потрібно навчити студента використовувати ключові слова та фрази, які допоможуть йому запам’ятати важливу інформацію. Студента можна познайомити зі звичкою писати короткі нотатки для підвищення точності, особливо у тих випадках, коли оформлення звіту відбувається через день чи два після зустрічі, або впрдовж дня відбувається декілька зустрічей. Очевидно, що занотовування покращує зміст звіту та допомагає в процесі ведення записів та написання звітів.

Студентам варто також показати, як організовувати процес ведення нотаток, що сприятиме легшому написанню звітів. Для зручності записів студент може структурувати зібрану інформацію у хронологічному порядку чи тематично (наприклад, інформація про минуле, інформація, що ідентифікує клієнта, зовнішні ресурси, плани), і робити короткі нотатки вже під час проведення інтерв’ю згідно цих пунктів. Біжучі нотатки студент може також структрувати за датами і подіями.

9. Для студентів повинні бути створені сприятливі умови доступу до словників та тезаурусів, які складатимуть основу для виконання всіх письмових завдань. Хоча сучасні комп’ютери значно зменшили кількість орфографічних та граматичних помилок, словник та тезаурус все ж залишаються необхідними для виконання письмових завдань на всіх рівнях. Їх можна використовувати для підтвердження відомих фактів (визначення слів та правильної орфографії) і для покращення навичок професійного письма, пропонуючи нові слова та значення, які раніше не були знайомі студентам.