4.8.2. Компоненти ефективного зворотнього зв’язку

Зворотній зв’язок як вербальний чи невербальний процес, за допомогою якого людина повідомляє іншим про своє сприйняття їхньої поведінки та свої почуття у зв’язку із цим. Мета зворотнього зв’язку в контексті практичного навчання полягає у спрямовуванні змін в знаннях; ставленнях чи поведінці студентів у бажаному напрямку.

При наданні зворотнього зв’язку важливо, щоб між керівником практики та студентом існувало взаєморозуміння; щоб вербальне та невербальне повідомлення надавалось з підтримкою та емпатією до студента, та щоб зворотній зв’язок мав місце безпосередньо після певної події або виникнення специфічного питання.

План забезпечення кращого сприйняття та оптимального навчання через зворотній зв’язок складається з чотирьох кроків:

1. Повинні бути визначені чіткі критерії роботи студента. Для цього необхідно розробити навчальну угоду, в яку входять затверджені навчальні цілі у формі конкретних дій та поведінки, вказані критерії, які будуть використовуватись для оцінки прогресу студента.

2. Керівник повинен мати можливість спостереження за практикою студента. Коли керівник знаходить способи спостереження за практикою студента, зворотній зв’язок базується на даних, які є доступними для них обох.

3. Дотримання умов надання ефективного зворотнього зв’язку. Ефективний зворотній зв’язок має такі характеристики: своєчасність, регулярність, систематичність, чіткість та безпосередність. Потрібно переконатись, що студент розуміє зворотній зв’язок. Збалансований зворотній зв’зок містить і позитивні, і негативні коментарі, хоча їх співідношення необов’язково рівне.

4. Доцільно виявити потребу студента у зворотньому зв’язку. Це можливо за умови постійного спостереження за поступом студента.