2. Заява засудженого про терміновий виїзд у зв'язку з винятко­вими обставинами має бути розглянута протягом доби.

370

371

Дозвіл на короткочасний виїзд дається начальником колонії з урахуванням особи і поведінки засудженого. Час перебування за­судженого поза межами колонії зараховується в строк відбування покарання. Вартість проїзду засудженого оплачується ним осо­бисто або його родичами.

3. Порядок надання засудженим короткочасних виїздів за межі колонії у зв'язку з винятковими особистими обставинами, перед­баченими частиною першою цієї статті, визначається норматив­но-правовими актами Державного департаменту України з пи­тань виконання покарань.

4. Засудженим жінкам, які мають дітей у будинках дитини при виправних колоніях, може бути дозволений короткочасний виїзд за межі виправної колонії на території України для влаштування дітей у родичів, опікунів або в дитячих будинках тривалістю не більше десяти діб без урахування часу перебування в дорозі (не більше трьох діб).

1. Яскравим прикладом прояву принципу гуманізму у пово­дженні із засудженими є надання їм можливості короткочасних виїздів за межі виправних колоній.

Короткостроковими виїздами можуть користуватися засудже­ні, які тримаються у виправних колоніях мінімального й серед­нього рівня безпеки та виховних колоніях. Дане правило поширю­ється і на осіб, які залишені у слідчих ізоляторах для роботи у гос­подарській обслузі, за умови, що визначений їм вид установи виконання покарань відповідає вказаним у даній статті.

2. Тривалість виїзду та час на дорогу визначається у межах встановленого законом строку з урахуванням характеру винятко­ вої обставини, віддаленості місця слідування від установи вико­ нання покарань. Загальний час виїзду не може перевищувати семи діб, не враховуючи часу, необхідного для проїзду в обидва кінці, але не більше трьох діб.

Неповнолітньому адміністрація може дозволити такий виїзд при умові, якщо його супроводжують в дорозі (як у напрямку туди, так і у зворотному напрямку) родичі або інші дорослі особи.

3. Короткострокові виїзди засудженим можуть бути дозволені у зв'язку зі смертю або тяжкою хворобою близького родича, що за­ грожує життю хворого (близькими родичами є батько, матір, син, дочка, дружина, чоловік, рідні брати та сестри, дід, бабка, усино­ витель або всиновлений).

Виїзд засудженого у зв'язку зі стихійним лихом, що спричини­ло значну матеріальну шкоду засудженому або його сім'ї, може бути дозволений, якщо від нього постраждали чоловік, дружина, діти, батьки, інші родичі, що до арешту проживали разом із засу­дженим та вели з ним спільне господарство.

4. Дозвіл на короткочасний виїзд у зв'язку з виключними об­ ставинами дається начальником колонії з урахуванням особи й по-

372

ведінки засудженого. При необхідності короткострокового виїзду засуджений подає на ім'я начальника установи письмову заяву, до якої додає документ, який підтверджує наявність передбачених законом особистих обставин.

Рішення про виїзд приймається у добовий строк з моменту над­ходження офіційно засвідчених документів (висновку або довідки органу охорони здоров'я про тяжку хворобу, що загрожує життю хворого, довідки сільської ради, органу місцевого самоврядування або з житлової дільниці про стихійне лихо, довідки або телеграми про смерть тощо). Ці документи повинні бути завірені органом, що їх видав, або органом внутрішніх справ за місцем дислокації цих органів.

5.За порядком, встановленим Державним департаментом Укра­ їни з питань виконання покарань, результати розгляду питання про короткостроковий виїзд оформлюються письмовим виснов­ ком, а при позитивному рішенні даного питання видається відпо­ відний наказ начальника установи.

Слід звернути увагу, що ст. 111 КВК України та нормативно-правові акти Державного департаменту України з питань виконан­ня покарань не передбачають погодження вищевказаного виснов­ку з відповідним прокурором.

Даний висновок та копія наказу, а також інші документи долу­чаються до особової справи засудженого.

6. Особа, що отримала дозвіл на виїзд, дає підписку про те, що їй роз'яснено порядок надання короткострокових виїздів, вона по­переджена про відповідальність за неповернення без поважних причин у встановлений строк до місця відбування покарання. Від­повідальність може бути як дисциплінарна, так і кримінальна. Остання передбачена ч. З ст. 390 КК України.

7. Протягом доби по прибуттю до місця призначення засудже­ний зобов'язаний з'явитися до місцевого органу внутрішніх справ, маючи при собі відповідні документи. Перелік цих документів, по­рядок виходу засудженого за територію установи, повернення його назад, обов'язки засудженого та визначені для нього заборони є та­кими ж, як при наданні засудженим виїздів за межі виправних Центрів (дивись коментар до ст. 59 КВК України).

8. Час перебування засудженого поза межами колонії зарахову­ється в строк відбування покарання. Вартість проїзду засудженого оплачується ним особисто або його родичами.

Стаття 112. Одержання засудженими до позбавлення волі посилок (передач)і бандеролей