logo
Кримінально-виконавчий кодекс україни

1. Заходи заохочення і стягнення накладаються письмово і усно та відображаються в особовій справі засудженого.

  1. При заохоченні до засудженого застосовується один захід за­охочення.

  2. Дозвіл на виїзд до близьких родичів на святкові, неробочі та вихідні дні може бути наданий засудженому не більше одного разу на місяць.

  3. При призначенні заходів стягнення враховуються мотиви і обставини вчинення порушення, кількість і характер раніше на­кладених стягнень, а також пояснення засудженого по суті про­ступку. Накладені стягнення мають відповідати тяжкості і харак­теру проступку засудженого.

  4. Стягнення може бути накладене тільки на особу, яка вчинила проступок, не пізніше десяти діб з дня виявлення проступку, а якщо у зв'язку з проступком проводилася перевірка, то з дня її за­кінчення, але не пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

  5. Накладене стягнення звертається до виконання, як правило, негайно, але не пізніше одного місяця з дня його накладення.

  6. Якщо протягом шести місяців з дня відбуття стягнення засу­джений не буде підданий новому стягненню, він визнається таким, що не має стягнення. Накладене в цей період нове стягнення на за-

судженого перериває перебіг зазначеного строку і його обчислення продовжується знову з дня відбуття останнього стягнення.

8. Засудженим, яким заборонений вихід за межі гуртожитку у вільний від роботи час, протягом строку дії заборони вихід із гур­тожитку може бути дозволений у виняткових випадках і на вста­новлений час для:

одержання медичної допомоги;

придбання продуктів харчування і предметів першої потреби;

відвідання лазні, пральні або перукарні;

одержання поштових відправлень;

відвідання установ і організацій, навчальних закладів.

1. Ст. 69 КВК України встановлює дві підстави застосування за­ ходів стягнення: 1) порушення трудової дисципліни; 2) порушен­ ня встановленого порядку відбування покарання (режимна дисци­ пліна).

До трудової дисципліни відноситься дотримання засудженими усіх трудових функцій, які виконуються ними протягом робочого дня, пов'язані з виробничими процесами з метою досягнення най­більших результатів у підвищенні продуктивності праці і переви­ховання.

Режимна дисципліна припускає виконання засудженим усіх вимог інструкцій правових норм, правил внутрішньою розпоряд­ку і визначеного порядку та умов виконання (відбування) призна­ченого покарання.

2. При призначенні заходів стягнення враховуються мотиви і обставини вчинення порушення, кількість і характер раніше на­ кладених стягнень, а також пояснення засудженого по суті про­ ступку, так як накладені стягнення мають відповідати тяжкості й характеру проступку засудженого.

Стягнення може бути накладене тільки на особу, яка вчинила проступок, не пізніше десяти діб з дня виявлення проступку, а якщо у зв'язку з проступком проводилася перевірка, то з дня її за­кінчення, але не пізніше шести місяців із дня вчинення проступ­ку. Накладене стягнення звертається до виконання, як правило, негайно, але не пізніше одного місяця з дня його накладення.

3. Якщо протягом шести місяців із дня відбуття стягнення за­ суджений не буде підданий новому стягненню, він визнається та­ ким, що не має стягнення.

Накладене в цей період нове стягнення на засудженого перери­ває перебіг зазначеного строку і його обчислення продовжується знову з дня відбуття останнього стягнення.

4. Застосування заходів заохочення і стягнення у відповідності з Порядком, установленим КВК України, оформляється постанова­ ми або наказами уповноважених на те посадових осіб. Постанови або витяги з наказів долучаються до особових справ засуджених.

230

231

Заохочення і стягнення, оголошені усно, у статистичному облі­ку не відображаються, але враховуються в індивідуальних програ­мах соціально-психологічної роботи і беруться до уваги при визна­ченні ступеня виправлення засудженого та при складанні на нього характеристики.

5. Облік заохочень і стягнень кожного засудженого ведеться на­чальниками відділень соціально-психологічної служби (старшими вихователями). Облік заохочень і стягнень за відділеннями уста­нов у цілому ведеться заступником начальника установи з соціаль­но-виховної та психологічної роботи або спеціально призначеною особою.

можуть бути застосовані тим чи іншим працівником. Цей перелік є вичерпним та за жодних обставин не підлягає розширеному тлу­маченню.

3. Заходи заохочення і стягнення накладаються письмово й усно та відображаються в особовій справі засудженого та до розді­лу 10 індивідуальної програми соціально-психологічної роботи із засудженими.