logo
Кримінально-виконавчий кодекс україни

Глава 10 виконання покарання у виді службових обмежень для військовослужбовців

Стаття 47. Порядок виконання покарання у виді службових обмежень для військовослужбовців

  1. Суд, який постановив вирок про службове обмеження для військовослужбовця, після набрання ним законної сили направ­ляє копію вироку командиру військової частини, де проходить службу засуджений військовослужбовець.

  2. Після одержання копії вироку командир військової частини видає відповідний наказ, у якому зазначається розмір відраху­вань в доход держави з грошового утримання засудженого вій­ськовослужбовця, строк, протягом якого він не може бути підви­щений за посадою, у військовому званні, а також який строк не зараховується йому в строк вислуги років для присвоєння черго­вого військового звання. Наказ оголошується по військовій части­ні і доводиться до відома засудженого військовослужбовця.

  3. Про прийняття вироку до виконання командир військової час­тини протягом трьох днів сповіщає суд, який постановив вирок.

  4. За три дні до закінчення встановленого вироком суду строку службового обмеження для військовослужбовця командир вій­ськової частини видає наказ про припинення його виконання із зазначенням дати припинення.

  5. Засуджені, які відбувають покарання у виді службових об­межень для військовослужбовців і визнані військово-лікарською комісією непридатними за станом здоров'я до військової служби із зняттям з військового обліку або непридатними до військової служби у мирний час, звільняються судом від покарання за подан­ням командира військової частини і висновком військово-лікар­ської комісії.

1. Покарання у виді службових обмежень для військовослуж­бовців відповідно до ч. 1 ст. 58 КК України є основним покаранням, тобто воно призначається у випадках вчинення військовослужбов­цями тих злочинів проти військової служби, за які санкціями від­повідних статей Особливої частини Кримінального кодексу таке покарання передбачене. Крім цього, зазначене покарання може призначатися і в тих випадках, коли воно не передбачене санкцією статті Особливої частини КК України, але суд, зважаючи на обста­вини справи та особу засудженого, вважає за доцільне замість об­меження чи позбавлення волі на строк не більш ніж два роки при­значити військовослужбовцю службові обмеження на той самий строк.

168

169

волі до обраного місця проживання, працівники органу виконання покарання опитують рідних, сусідів, знайомих, (установлюють його можливе місцеперебування за межами місця проживання), співпрацівників засудженого з метою встановлення його зв'язків та можливого місцезнаходження; надсилають запити до ЖЕКу, селищної, сільської або міської ради проводять перевірки за облі­ками органів внутрішніх справ для виявлення засудженого серед затриманих або заарештованих, перевіряють медичні установи і морги — чи не стала засуджена особа жертвою нещасного випадку або злочину.

Коли ж протягом місяця після закінчення початкових розшукових заходів місцеперебування засудженого залишається невстановленим, інспекція направляє до органу внутрішніх справ подан­ня зі всіма необхідними матеріалами для здійснення подальшого розшуку. За наявності достовірних даних про те, що засуджений залишив своє постійне місце проживання з метою ухилення від відбування покарання, орган виконання покарання направляє прокуророві подання для вирішення питання про порушення кри­мінальної справи за ухилення від відбування покарання. Зниклим з місця проживання вважається засуджений, місцезнаходження якого не встановлено протягом ЗО днів в результаті проведення по­чаткових розшукових заходів.

  1. Після затримання засудженого (установлення місцезнахо­дження) працівник інспекції з'ясовує всі обставини і причини за­лишення ним постійного місця проживання, і, впевнившись, що мало місце ухилення від відбування покарання, направляє до про­куратури подання та матеріали для вирішення питання про пору­шення кримінальної справи за ухилення від відбування призначе­ного судом покарання.

  2. У разі встановлення місцезнаходження засудженого, який розшукувався і проживає в іншому регіоні (за відсутності ухилен­ня від відбування покарання), працівник інспекції негайно надси­лає запит про це до інспекції за новим місцем проживання засу­дженого з вимогою негайно перевірити цей факт, установити місце роботи засудженого і при необхідності зробити запит для направ­лення його особової справи. Після отримання такого запиту пра­цівник інспекції протягом десяти днів проводить перевірку і при позитивному результаті робить запит про направлення на його адресу справи засудженого.

  3. Засуджений, розшук якого оголошено у зв'язку з ухилен­ням від відбування покарання, може бути затриманий органами внутрішніх справ і конвоюється в порядку, передбаченому діючим законодавством (ч. 7 ст. 46 КВК України).