Військовослужбовців

Стаття 70. Посадові особи, які застосовують заходи заохочення і стягнення, та обсяг їх повноважень

1. Правом застосування заходів заохочення і стягнення, перед­бачених статтями 67 і 68 цього Кодексу, користуються у повному обсязі начальник виправного центру, а також його прямі началь­ники. Заходи заохочення і стягнення можуть застосовувати також заступник начальника виправного центру і начальник відділення соціально-психологічної служби виправного центру в межах, пе­редбачених частинами другою і третьою цієї статті.

2. Заступник начальника виправного центру має право засто­совувати заходи заохочення у виді оголошення подяки, достроко­вого зняття раніше накладеного ним стягнення і дозволу на виїзд до близьких родичів за межі виправного центру на святкові, не­робочі і вихідні дні, а також заходи стягнення у виді попереджен­ня, догани і суворої догани.

3. Начальник відділення соціально-психологічної служби ви­правного центру має право застосовувати в усній формі заходи за­охочення у виді оголошення подяки і дострокового зняття раніше накладеного ним стягнення, а також заходи стягнення у виді по­передження, догани і суворої догани.

1. Правом застосування заходів заохочення й стягнення до осіб, засуджених до обмеження волі, користуються у повному обсязі на­чальник виправного центру, а також його прямі начальники: на­чальник регіонального управління Державного департаменту Укра­їни з питань виконання покарань, Голова Державного департаменту України з питань виконання покарань та заступники вказаних по­садових осіб. Заходи заохочення і стягнення можуть застосовувати також заступник начальника виправного центру й начальник відді­лення соціально-психологічної служби виправного центру.

2. Що стосується інших посадових осіб виправного центру, то дана стаття встановлює вичерпний перелік заходів заохочення, що

Стаття 71. Порядок виконання покарання у виді

тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців

1. Покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців виконується дисциплінарним батальйоном. Організаційну структуру і чисельність дисциплінарного баталь­йону визначає Міністерство оборони України.

2. Загальне керівництво дисциплінарним батальйоном здій­снює Міністр оборони України.

3. Направлення і прийняття засуджених військовослужбовців у дисциплінарний батальйон здійснюється у порядку, визначено­му Міністерством оборони України.

4. Строк відбування покарання у виді тримання в дисциплінар­ному батальйоні військовослужбовців обчислюється з дня, визна­ченого вироком суду, з урахуванням відповідно до статті 72 Кри­мінального кодексу України ( 2341-14 ) часу тримання засуджено­го в місцях попереднього ув'язнення.

5. До засуджених військовослужбовців, які тримаються в дис­циплінарному батальйоні, застосовуються основні засоби виправ­лення і ресоціалізації відповідно до положень цього Кодексу, а також із ними проводиться військове навчання.

6. Особи, які відбувають покарання в дисциплінарному баталь­йоні, виконують обов'язки та користуються правами, встановле­ними законодавством для військовослужбовців строкової служби Збройних Сил України, з обмеженнями, передбаченими цим Ко­дексом.

7. Відпустки, передбачені для військовослужбовців строкової ^служби, засудженим військовослужбовцям не надаються.

8. Пропозиції, заяви та скарги засуджених військовослужбов­ців розглядаються у порядку, визначеному законодавством.

233

232

1. Порядок та умови виконання покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні встановлюються главою 14 КВК України та Положенням про дисциплінарний батальйон у Зброй­них Силах України. Необхідність регулювання порядку та умов виконання покарання у вигляді тримання в дисциплінарному ба­тальйоні окремим нормативно-правовим актом викликана наяв­ністю спеціального суб'єкта — військовослужбовця строкової служби.

Виходячи з цього, у коментованій статті встановлюється, щ₀ особи, які відбувають покарання в дисциплінарному батальйоні, виконують обов'язки і користуються правами, встановленими за­конодавством для військовослужбовців строкової служби Зброй­них Сил України, з обмеженнями, передбаченими КВК України і зазначеним Положенням про дисциплінарний батальйон у Зброй­них Силах України (зокрема, відпустки, передбачені для військо­вослужбовців строкової служби, засудженим військовослужбов­цям не надаються).

2. Підставою для тримання в дисциплінарному батальйоні є ви­рок військового суду, який набрав законної сили (про порядок на­брання вироком законної сили дивись коментар до статті 4 КВК України).

3. Відповідно до ч. 5 ст. 71 КВК України до засуджених військо­вослужбовців, які тримаються в дисциплінарному батальйоні, за­стосовуються основні заходи виправлення і ресоціалізації, визна­чені законодавством, а також з ними проводиться військове на­вчання. Керівництво дисциплінарним батальйоном здійснює командуючий військами військового оперативного командування, який забезпечує добір і розстановку кадрів офіцерського складу, контролює режим та умови тримання, охоплення постійною робо­тою, організацію праці, бойову підготовку та виховання засудже­них військовослужбовців.

Посади офіцерського складу та прапорщиків дисциплінарного батальйону можуть займати на конкурсній основі найбільш дис­ципліновані, вольові, добре підготовлені військовослужбовці, які мають досвід практичної діяльності у військах не менш як два роки. На посади сержантів та солдатів постійного складу дисци­плінарних рот і підрозділів охорони та забезпечення приймають військовослужбовців строкової служби, навчених і відібраних у військових комісаріатах посадовими особами дисциплінарного ба­тальйону, або військовослужбовців, які проходять службу за контрактом.

4. Правовий статус військовослужбовців, які проходять службу у дисциплінарних батальйонах, також має свої особливості. Так, тривалість служби офіцерів у дисциплінарному батальйоні не по­винна перевищувати: на посаді командира батальйону п'ять-шість років, на інших посадах — три-чотири роки. За бажанням офіце-

рів, за умови їх позитивної атестації, строк служби, як виняток, може бути продовжено до шести-восьми років.

5. Відповідно до Закону України «Про прокуратуру» нагляд за додержанням законів в дисциплінарному батальйоні здійснює Ге­ неральний прокурор України та підпорядковані йому військові

прокурори.

6. Внутрішню вартову службу та конвоювання засуджених у дисциплінарному батальйоні організовують відповідно до вимог статутів внутрішньої, гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України та Інструкції, яку затверджує начальник Генерального штабу Збройних Сил України. При цьому, до несення караульної служби та конвоювання засуджених не залучають. Засуджені, які стали на шлях виправлення, можуть бути призначені днювальни­ми по дисциплінарній роті та робітниками до їдальні.

7. Осіб, засуджених до направлення у дисциплінарний баталь­йон, до набуття вироком законної сили тримають на гарнізонній

гауптвахті.

8. Строк відбування покарання в дисциплінарному батальйоні обчислюється з моменту, визначеного у вироку, який, як правило, збігається з моментом затримання військовослужбовця чи його поміщення на гауптвахту. При цьому в обов'язковому порядку враховується час попереднього ув'язнення відповідно до ст. 72 КК України, тобто із розрахунку: один день тримання під вартою за день тримання в дисциплінарному батальйоні.

9. Направлення засудженого до місця відбування покарання здійснюється командиром військової частини в триденний строк з дня отриманням з військового суду розпорядження про виконання вироку, і обов'язково під конвоєм. Командир військової частини (начальник гарнізону) надсилає в дисциплінарний батальйон че­ рез начальника конвою відповідні документи (супровідний лист; копію вироку суду та розпорядження про його виконання, а у разі зміни вироку — і копію касаційної ухвали суду; обліково-послуж- ну та службові картки і медичну книжку; військовий квиток; про­ довольчий, речовий та харчовий атестати; особисті речі та їх опис). Засуджених, яких направляють до дисциплінарного батальйону, забезпечують предметами обмундирування, якими вони користу­ валися, згідно з нормами постачання.

Направлення у дисциплінарний батальйон засуджених військо­вослужбовців, які проходять службу у військових частинах інших гарнізонів, провадять у той же строк за розпорядженням начальни­ка гарнізону за місцем засудження. У цьому разі начальник гарнізо­ну повідомляє командира військової частини, в якій проходив службу засуджений, про виконання вироку військового суду та про те, до якого дисциплінарного батальйону відправлено засудженого.

10. Про прибуття засудженого в дисциплінарний батальйон та одержання перелічених в описі документів і предметів командир

234

235

дисциплінарного батальйону повідомляє командира військової частини, з якої прибув засуджений. Гроші та цінності, що нале­жать засудженому, начальник конвою здає до фінансової служби дисциплінарного батальйону, де вони зараховуються на особистий рахунок засудженого. Ордени, медалі, нагрудні значки та доку­менти на них зберігають у штабі дисциплінарного батальйону, а інші особисті речі засудженого — у спеціальній коморі.

Засуджених зараховують до списків змінного складу дисциплі­нарного батальйону з дня їх прибуття і утримують за рахунок вій­ськових частин, з яких вони прибули.

11. У дисциплінарному батальйоні на засуджених ведуть: кни­гу обліку засуджених, до якої заносять такі дані про засудженого: прізвище, ім'я, по батькові, рік народження, дата призову, з якої частини і коли прибув; яким судом, за що (склад злочину, стаття КК України) і на який строк засуджено; кінець строку покарання; військове звання і яку посаду займав до засудження; сімейний стан та адреса сім'ї; найменування прийнятих від засудженого ор­денів, медалей, нагрудних значків та документів на них; сума при­йнятих грошей, найменування (сума) цінних паперів; відмітка про прибуття до батальйону (номер і дата повідомлення командира військової частини), коли і куди відбув з дисциплінарного баталь­йону; опис особистих речей засудженого; особову справу, в якій зберігають відповідні документи, характеристику тощо.

12. Пропозиції, заяви та скарги засуджених розглядають у окре­мому порядку, встановленому для військовослужбовців Збройних Сил України.

13. Засуджених звільняють з дисциплінарного батальйону за таких підстав: після відбуття строку покарання, призначеного ви­ роком суду; на підставі акту амністії; у зв'язку з помилуванням; у зв'язку з винесенням судом ухвали або постанови про звільнення від відбування покарання через хворобу, умовно-достроково і за іншими підставами, встановленими законом.

Осіб, звільнених з дисциплінарного батальйону, направляють для дальшого проходження служби, як правило, в ті ж військові частини, в яких вони проходили службу до засудження.

14. Час перебування засуджених у дисциплінарному батальйо­ ні до строку військової служби не зараховується. Командуючий військами військового округу (оперативного командування), ко­ мандуючий Військово-Морськими Силами України мають право зараховувати час перебування в дисциплінарному батальйоні до строку військової служби: особам, які оволоділи військовою спеці­ альністю, добре знають і чітко виконують вимоги військових ста­ тутів та бездоганно несуть службу після звільнення з дисциплінар­ ного батальйону; особам, звільненим з дисциплінарного батальйо­ ну, якщо вони, відбуваючи покарання, твердо стали на шлях виправлення, виявили високу дисциплінованість і чесне ставлен­ ня до праці та військової служби.

236

Клопотання про зарахування часу перебування в дисциплінар­ному батальйоні до строку військової служби може бути подано: командиром частини (корабля), до якої прибув звільнений з дис­циплінарного батальйону, не раніш як через чотири місяці після прибуття його до частини (на корабель); командиром дисциплінар­ного батальйону щодо осіб, ровесники яких звільнені в запас, — за один-два місяці до закінчення строку покарання.

Клопотання про зарахування часу перебування в дисциплінар­ному батальйоні до строку строкової військової служби зазначе­ним особам, звільненим умовно-достроково, доповідають відповід­ному командуючому не пізніш як через три дні після постановлен­ий судом ухвали.

15. Звільнені з дисциплінарного батальйону одержують такі до­кументи: довідку про звільнення, обліково-послужну картку, вій­ськовий квиток, медичну книжку, продовольчий, речовий та гро­шовий атестати. Службову картку і характеристику надсилають до військової частини поштою.

Ордени, медалі, нагрудні значки і документи на них, гроші та цінності, а також інші особисті речі видають звільненому під роз­писку на описі особистих речей та роздавальній відомості. Опис особистих речей залишають на зберігання в штабі дисциплінарно­го батальйону, а роздавальну відомість — у фінансовій службі. Предмети обмундирування та взуття, що стали непридатними до вжитку, замінюють на придатні до носіння.

Звільнених з дисциплінарного батальйону забезпечують проїз­ними документами, грішми для продовольчо-дорожніх потреб або армійським сухим пайком та милом за встановленими нормами. До військових частин або до місця проживання вони прямують са­мостійно.

16. Осіб, які відбули покарання у дисциплінарному батальйоні

або достроково звільнені з нього, визнають такими, що не мають судимості. Осіб, звільнених з дисциплінарного батальйону умов­но-достроково, такими, що не мають судимості, визнають після за­кінчення невідбутої частини строку покарання.

17. За злочини, вчинені під час відбування покарання в дисци­плінарному батальйоні, винні особи несуть відповідальність відпо­відно до законодавства України.

Стаття 72. Режим у дисциплінарному батальйоні

237

1. Засуджені військовослужбовці зобов'язані додержуватися вимог режиму, встановлених цим Кодексом та нормативно-право­вими актами Міністерства оборони України.

2. Під час відбування покарання в дисциплінарному батальйо­ні всі засуджені військовослужбовці незалежно від їхнього вій­ськового звання та характеру попередньої служби перебувають як

рядові і носять єдині встановлені для даного дисциплінарного ба­тальйону форму одягу та знаки розрізнення.

1. Режим у дисциплінарному батальйоні повинен забезпечува­ти: а) виправлення засуджених військовослужбовців, тобто фор­мування у них поважного ставлення до людини, суспільства, пра­ці, в тому числі й військової, нормам, правилам та традиціям люд­ського співіснування та стимулювання правослухняної поведінки-б) виховання у засуджених військовослужбовців військової дисци­пліни, свідомого ставлення до військової служби, виконання по­кладених на них військових обов'язків та вимог з військової під­готовки. Вказані вимоги досягаються за допомогою реалізації як загальних для всіх військовослужбовців, так і спеціальних для військовослужбовців засуджених режимних, виховних та інших заходів. Слід відмітити, що режим повинен забезпечити виконання засудженими військовослужбовцями не тільки військових обов'яз­ків, а й основних обов'язків засуджених, закріплених у ст. 9 КВК України; в) реалізацію загальногромадянських та спеціальних праві законних інтересів засуджених військовослужбовців; г) осо­бисто безпеку засуджених військовослужбовців та персоналу дис­циплінарного батальйону, що досягається забезпеченням охорони постійного та повсюдного нагляду за поведінкою засуджених вій­ськовослужбовців, дотриманням правил взаємовідносин між пер­соналом дисциплінарного батальйону та засудженими військово­службовцями, гнучкою системою застосування заходів заохочення та стягнення.

2. У зв'язку з тим, що по своїй суті дисциплінарний батальйон є військовим підрозділом, мають місце деякі особливості його просто­рової структури і обладнання приміщень. Питання розміщення за­суджених у дисциплінарних батальйонах регламентуються розді­лом З Положення про дисциплінарні батальйони у Збройних Силах України, де встановлено, що дисциплінарний батальйон розташо­вується окремо від інших військових частин гарнізону. Усі службо­ві та житлові приміщення, призначені для розташування підрозді­лів охорони, обслуговування, сержантів дисциплінарних рот, квар­тири військовослужбовців, склади стрілецької зброї та боєприпасів розміщують поза територією (зоною), де тримають засуджених.

Територія (зона), на якій розташовані жилі та інші будівлі і споруди, призначені для розміщення та обслуговування засудже­них, повинна бути обгороджена міцним парканом суцільного заповнення заввишки не менш як 2,5 метри. Зверху на паркані влаштовують козирок з колючого дроту. Також на паркані або в забороненій смузі розміщуються технічні засоби охорони. Двері контрольно-пропускних пунктів і вхідні ворота у розташуванні дисциплінарного батальйону мають бути завжди зачинені на за­мок, їх відчиняють тільки за розпорядженням чергового баталь-

238

йону. Вікна і двері приміщень, в яких розміщують засуджених, обладнують металевими ґратами. У приміщеннях уночі обов'язко­во горить чергове освітлення.

3. Військовослужбовців постійного складу дисциплінарного ба­тальйону, заарештованих у дисциплінарному порядку, якщо за міс­цем дислокації батальйону немає гарнізонної гауптвахти, тримають на гауптвахті дисциплінарного батальйону, але розміщують окремо від засуджених із забезпеченням умов тримання, передбачених Ста­тутом гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України.

4. На роботу і заняття за межі розташування дисциплінарного батальйону засуджених виводять у складі відділення чи взводу (із записом про це у книзі виходу та повернення засуджених) під охо­роною озброєного конвою і командою відповідних командирів. Кількість конвойних визначає в кожному окремому випадку ко­мандир дисциплінарного батальйону, вона повинна забезпечувати надійну охорону засуджених і належний контроль під час роботи

чи занять.

Автомобільний транспорт, який в'їжджає і виїжджає з терито­рії (зони), оглядає черговий батальйону.

5. У виняткових випадках засудженим, які стали на шлях ви­правлення, може бути дозволено пересування без конвою, якщо це необхідно за характером роботи, яку вони виконують. Дозвіл на пересування без конвою оформляє наказом командир дисциплі­нарного батальйону.

6. Конвойні несуть службу відповідно до вимог актів, зазначе­них у п. 12 вищевказаного Положення. Вони зобов'язані забезпе­чити, щоб засуджені не допускали порушень установленого поряд­ку і не спілкувались зі сторонніми особами.

7. Про всі порушення, вчинені засудженими, конвойні допові­дають відповідному командиру.

8. У разі втечі засудженого, вчинення ним нападу або опору конвойні мають право застосовувати у встановленому порядку

зброю.

9. Режим в дисциплінарному батальйоні характеризує й те, що незалежно від наявних до засудження у військовослужбовців звань та посад, у дисциплінарному батальйоні вони перебувають на одній первинній військовій посаді солдатів, мають однакове звання рядового та тому носять єдину форму одягу та погони рядо­ вих. При зверненні до засуджених їх називають за званням («рядо­ вий») та прізвищем. Засуджені звертаються до начальників та старших відповідно до Військового Статуту.

10. Розпорядок дня в дисциплінарному батальйоні встановлює командир батальйону. У розпорядку дня має бути передбачено ро­ боту на виробництві не менш як 8 годин, нічний сон — 8 годин, при­ ймання їжі — три рази на день, по одному дню на тиждень — для навчальних занять, парково-господарських робіт та відпочинку.239

На прохання засуджених або за ініціативою релігійних органі­зацій може бути проведено богослужіння, релігійні обряди га це­ремонії, час і умови здійснення яких визначають за участю коман­дира дисциплінарного батальйону.

Стаття 73. Побачення і телефонні розмови засуджених військовослужбовців

1. Засуджені військовослужбовці мають право на короткостро­кові і тривалі побачення.

2. Короткострокові побачення з родичами чи іншими особами надаються один раз на місяць тривалістю до чотирьох годин у спе­ціально обладнаному приміщенні під контролем представника дис­циплінарного батальйону у вільний від роботи та занять час у дні ігодини, встановлені командиром дисциплінарного батальйону.

3. Тривалі побачення надаються тільки з близькими родичами один раз на три місяці тривалістю до трьох діб з правом спільного проживання в спеціально обладнаних приміщеннях дисциплінар­ного батальйону. На час тривалого побачення засуджені військо­вослужбовці звільняються від роботи і занять.

4. У порядку, встановленому командиром дисциплінарного ба­тальйону, засуджені військовослужбовці можуть вести телефонні розмови з близькими родичами. На прохання засудженого вій­ськовослужбовця короткострокове або тривале побачення може бути замінено телефонною розмовою.

5. Для одержання правової допомоги засудженим військово­службовцям можуть надаватися побачення з адвокатом або іншим фахівцем у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, наодинці. Таке побачення не може бути обмежене в часі.

1. Короткострокові та тривалі побачення є важливим елемен­том режиму відбування покарання. Під час відбування покарання засудженим військовослужбовцям дозволяється 12 короткостро­кових побачень та 4 тривалих (до трьох діб) на рік.

Закон встановлює, що довгострокові побачення, на відміну від короткострокових, надаються тільки з близькими родичами — батьком, матір'ю, сином, дочкою, дружиною, братами, сестрами, дідом, бабкою, усиновителями або всиновленими.

2. Відповідно до ч. 4 ст. 73 КВК України в порядку, що встанов­люється командиром дисциплінарного батальйону, засуджені вій­ськовослужбовці можуть вести телефонні розмови з близькими ро­дичами. На командування дисциплінарного батальйону поклада­ється обов'язок забезпечити умови для проведення таких розмов.

3. Як і засуджені до інших покарань, засуджені військовослуж­бовці не позбавляються права на правову допомогу, для чого їм до-

240

зволяються побачення з адвокатом або іншим спеціалістом в галу­зі законодавства, який за законом має право на надання правової допомоги особисто або за дорученням юридичної особи (про поря­док допуску до побачення інших фахівців у галузі права дивись коментар до статті 8 КВК України).

Стаття 74. Листування засуджених військовослужбовців Засудженим військовослужбовцям дозволяється відправляти і отримувати листи та телеграми безобмеження їх кількості. Вру­чення листів, що надходять, проводиться представником дисциплі­нарного батальйону, в присутності якого засуджений військово­службовець зобов'язаний їх розпечатати. Зміст листів перевірці не підлягає. Виявлені при цьому заборонені вкладення вилучаються. Розпечатувати листи, які відправляють засуджені,заборонено.

1. Стаття, що коментується, надає засудженим військовослуж­бовцям право на листування. Таке рішення законодавця виклика­но тим, що отримання та відправлення листів та телеграм є одним із засобів підтримання соціально корисних зв'язків засуджених військовослужбовців.

2. Засудженим дозволяється відправляти та отримувати листи і телеграми без обмеження їх кількості. Вручення листів, що над­ходять на адресу засуджених, здійснює старшина роти або заступ­ник командира взводу.

У присутності вищевказаних посадових осіб засуджений зо­бов'язаний відкрити конверт, але зміст листів перевірці не підля­гає. У разі виявлення в листі речей або предметів, які засудженому мати заборонено, їх вилучають, заносять до опису особистих речей засудженого і зберігають разом з його іншими особистими речами до закінчення строку відбування покарання.

3. Листи для відправлення за призначенням засуджені здають до канцелярії роти в запечатаному вигляді. Розпечатувати листи, що відправляються засудженими, заборонено.

4. Дисциплінарний статут Збройних Сил України встановлює, що усі військовослужбовці мають право надсилати письмові звер­нення або особисто звертатися до посадових осіб, органів військо­вого управління, органів управління Служби правопорядку, орга­нів, які проводять досудове слідство, та інших державних органів У разі: незаконних рішень, дій (бездіяльності) щодо них команди­рів чи інших військовослужбовців, порушення їх прав, законних інтересів та свобод; незаконного покладення на них обов'язків або незаконного притягнення до відповідальності.

З інших питань службової діяльності скарга подається безпосе­редньому командирові тієї особи, чиї дії оскаржуються, а якщо ті, хто подають скаргу, не знають, з чиєї вини порушені їх права, скарга подається у порядку підпорядкованості.

241

5. Військовослужбовці, які подали заяву чи скаргу, мають пра­ во: особисто викласти свої аргументи особі, яка перевіряє заяву чи скаргу, звернутися за допомогою до свідків; подати додаткові ма­ теріали, що стосуються справи, чи клопотати, щоб їх вимагав ко­ мандир або орган, який розглядає заяву або скаргу; бути присут­ нім під час розгляду заяви чи скарги; одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги; ознайомитися з матеріа­ лами перевірки заяви чи скарги; оскаржити прийняте за їхньою заявою чи скаргою рішення в суді; вимагати відшкодування збит­ ків у встановленому законом порядку.

Ніхто не може бути скривджений на службі чи покараний за те, що він подає пропозицію, заяву чи скаргу.

6. Подання скарги військовослужбовцями не звільняє їх від виконання своїх службових обов'язків і наказів командирів. За­ боронено подавати скаргу під час бойового чергування, перебу­ вання в строю (за винятком скарг, поданих під час опитування військовослужбовців), на варті (вахті), а також у добовому наря­ ді, під час занять.

Під час опитування військовослужбовців заява чи скарга може бути подана усно або в письмовій формі безпосередньо на ім'я ко­мандира, який проводив опитування.

Якщо військовослужбовець виявить факти розкрадання чи псу­вання військового майна, незаконного витрачання коштів, зло­вживання у постачанні військ, недоліки у стані озброєння та бойо­вої техніки чи інші факти, які завдають шкоди Збройним Силам України, він повинен доповісти про це безпосередньому команди­рові, а також може надіслати письмову заяву старшому команди­рові, до Міністра оборони України включно, або до органів вій­ськового управління, органів управління Служби правопорядку, органів, які проводять досудове слідство, прокуратури та інших державних органів.

7. Пропозиція, заява чи скарга, подані в письмовій формі, ма­ ють бути підписаними. Пропозиція, заява чи скарга, що не містять даних про заявника, визнаються анонімними і не підлягають роз­ гляду. Пропозиція, заява чи скарга, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому при­ йняттю та розгляду.

Якщо питання, порушені в пропозиції, заяві чи скарзі, не вхо­дять до компетенції командира, органу військового управління, вони в строк не більше п'яти днів пересилаються ним за належніс­тю відповідній посадовій особі чи органу, про що сповіщається вій­ськовослужбовець, який подав пропозицію, заяву чи скаргу. Якщо пропозиція, заява чи скарга не містять даних, необхідних для при­йняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, вони в той же строк повертаються військовослужбовцю з відповід­ним роз'ясненням.

Забороняється надсилати заяви та скарги військовослужбовців тим посадовим особам або органам, дії чи рішення яких оскаржу­ються.

8. Пропозиція, заява чи скарга вважаються вирішеними, якщо розглянуто всі порушені в них питання і з приводу їх вжито необхід­них заходів або дано вичерпні відповіді. Відмова в задоволенні пи­тань, викладених у пропозиції, заяві чи скарзі, доводиться до відо­ма військовослужбовців, які їх подали, у письмовій формі з поси­ланням на закон або військові статути із зазначенням мотивів відмови та роз'ясненням порядку скарження прийнятого рішення.

9. Усі пропозиції, заяви чи скарги розглядаються і вирішують­ся у строк не більше одного місяця з часу їх отримання, а ті, що не потребують додаткового вивчення й перевірки, — невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів з часу їх надходження. Якщо у місячний строк вирішити порушені у зверненні питання неможли­во, командир встановлює новий строк, про що сповіщається вій­ськовослужбовець, який подав звернення. При цьому загальний строк розгляду пропозиції, заяви чи скарги не може перевищувати сорока п'яти днів.

Під час розгляду пропозиції, заяви чи скарги не допускається розголошення командиром чи іншою особою, яка бере участь у розгляді, відомостей про особисте життя військовослужбовця без його згоди, а також розголошення іншої інформації, якщо це за­чіпає його права і свободи, законні інтереси. Командир, який до­пустив несправедливість або незаконні дії щодо підлеглих за по­дання пропозиції, заяви чи скарги, несе відповідальність згідно із законами України.

10. Усі пропозиції, заяви та скарги в день їх надходження за­ носяться до Журналу реєстрації пропозицій, заяв і скарг грома­ дян, який ведеться і зберігається у кожній військовій частині, за­ кладі та установі. Командири військових об'єднань, з'єднань, час­ тин (підрозділів), закладів та установ зобов'язані не рідше одного разу на квартал проводити перевірку стану роботи щодо розгляду та прийняття рішень з приводу пропозицій, заяв і скарг. Журнал реєстрації пропозицій, заяв і скарг громадян має бути пронумеро­ ваний, прошнурований, скріплений сургучевою печаткою та заві­ рений командиром частини.

Стаття 75. Короткочасні виїзди засуджених військовослужбовців за межі дисциплінарного батальйону 1. У зв'язку з винятковими обставинами (смерть або тяжка хво­роба близького родича, яка загрожує життю хворого; стихійне лихо, яке завдало значної матеріальної шкоди майну засудженого військовослужбовця та його сім'ї) засудженому військовослуж-

242

243

бовцю може бути дозволено короткочасний виїзд за межі дисци­плінарного батальйону на строк до семи діб, не враховуючи часу, необхідного для проїзду в обидва кінці.

2. Дозвіл на короткочасний виїзд дає командир дисциплінарно­го батальйону з урахуванням особи і поведінки засудженого вій­ськовослужбовця. Час перебування засудженого військовослуж­бовця за межами дисциплінарного батальйону зараховується до строку відбування покарання. Оплату проїзду засудженому вій­ськовослужбовцю забезпечує дисциплінарний батальйон.

1.За загальним правилом, відпустки, передбачені для військо­ вослужбовців строкової служби, засудженим військовослужбов­ цям не надаються (ч. 7 ст. 71 КВК України). Але, відповідно до статті, що коментується, за наявності виключних обставин, засу­ дженому військовослужбовцю може бути дозволений короткостро­ ковий виїзд за межі дисциплінарного батальйону на строк до семи діб без урахування часу, необхідного для проїзду в обидва кінці.

Ст. 75 КВК України встановлює вичерпний перелік таких об­ставин, який розширеному тлумаченню не підлягає. Наявність по­дібних виключних обставин повинна бути документальна підтвер-джена (телеграма, лист, повідомлення у пресі, інформація (повідомлення) відповідного органу чи установи тощо).

2. Дозвіл на короткостроковий виїзд надає командир дисциплі­ нарного батальйону з урахуванням особи та поведінки засуджено­ го військовослужбовця. Якщо засуджений військовослужбовець під час тримання в дисциплінарному батальйоні зарекомендував себе негативно, порушував умови відбування покарання, є схиль­ ним до втечі тощо, йому може бути відмовлено у наданні такого дозволу. Вимога про обов'язкове врахування особи обумовлена тим, що надавати дозвіл особі, наприклад, схильній до втечі, є не­ доцільним, а поведінка засудженого приймається до уваги, оскіль­ ки позитивне вирішення питання надання дозволу на коротко­ строковий виїзд є виказуванням довіри до цієї особи.

Вказівка закону «може бути наданий» свідчить про те, що на­дання дозволу на короткостроковий виїзд є правом, а не обов'яз­ком командира дисциплінарного батальйону.

3. Під час перебування у короткочасному виїзду засуджені по­ винні не порушувати громадського порядку, не вживати спиртних та інших одурманюючих засобів та речовин тощо та повернутися до дисциплінарного батальйону у визначений строк.

Стаття 76. Одержання засудженими

військовослужбовцями посилок (передач) і бандеролей