Глава 10 виконання покарання у виді службових обмежень для військовослужбовців

Стаття 47. Порядок виконання покарання у виді службових обмежень для військовослужбовців

1. Суд, який постановив вирок про службове обмеження для військовослужбовця, після набрання ним законної сили направ­ляє копію вироку командиру військової частини, де проходить службу засуджений військовослужбовець.

2. Після одержання копії вироку командир військової частини видає відповідний наказ, у якому зазначається розмір відраху­вань в доход держави з грошового утримання засудженого вій­ськовослужбовця, строк, протягом якого він не може бути підви­щений за посадою, у військовому званні, а також який строк не зараховується йому в строк вислуги років для присвоєння черго­вого військового звання. Наказ оголошується по військовій части­ні і доводиться до відома засудженого військовослужбовця.

3. Про прийняття вироку до виконання командир військової час­тини протягом трьох днів сповіщає суд, який постановив вирок.

4. За три дні до закінчення встановленого вироком суду строку службового обмеження для військовослужбовця командир вій­ськової частини видає наказ про припинення його виконання із зазначенням дати припинення.

5. Засуджені, які відбувають покарання у виді службових об­межень для військовослужбовців і визнані військово-лікарською комісією непридатними за станом здоров'я до військової служби із зняттям з військового обліку або непридатними до військової служби у мирний час, звільняються судом від покарання за подан­ням командира військової частини і висновком військово-лікар­ської комісії.

1. Покарання у виді службових обмежень для військовослуж­бовців відповідно до ч. 1 ст. 58 КК України є основним покаранням, тобто воно призначається у випадках вчинення військовослужбов­цями тих злочинів проти військової служби, за які санкціями від­повідних статей Особливої частини Кримінального кодексу таке покарання передбачене. Крім цього, зазначене покарання може призначатися і в тих випадках, коли воно не передбачене санкцією статті Особливої частини КК України, але суд, зважаючи на обста­вини справи та особу засудженого, вважає за доцільне замість об­меження чи позбавлення волі на строк не більш ніж два роки при­значити військовослужбовцю службові обмеження на той самий строк.

168

169

2. Покарання у виді службових обмежень може бути також за­стосоване до військовослужбовця в порядку заміни покарання або невідбутої його частини більш м'яким на підставі ч. 4 ст. 83 чи ст. 85-87 КК України.

3. Зміст кримінального покарання у виді службових обмежень для військовослужбовців полягає у тому, що протягом строку його відбування, визначеного вироком суду: 1) засуджений не підлягає підвищенню за посадою; 2) не може бути підвищений у військово­му званні; 3) покарання не зараховується йому в строк вислуги ро­ків для присвоєння чергового військового звання; 4) із суми його грошового забезпечення в обов'язковому порядку здійснюється відрахування в доход держави в межах від 10 до 20 % з усієї суми грошового забезпечення незалежно від наявності претензій до за­судженого за виконавчими документами.

4. Покарання у виді службових обмежень для військовослуж­бовців є строковим, тобто його виконання обмежується певними рамками в часі, які визначаються вироком суду в кожному кон­кретному випадку виходячи з положень ч.І ст. 58 КК України, де встановлено, що службові обмеження застосовуються на строк від шести місяців до двох років.

5. За своєю суттю покарання у виді службових обмежень дуже схоже на покарання у виді виправних робіт, але насправді це по­карання є спеціальним, оскільки застосовується тільки до військо­вослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) і від­бувається засудженим за місцем його військової служби.

6. До числа військовослужбовців, які несуть відповідальність у виді службових обмежень відносяться: військовослужбовці Зброй­них Сил України, Служби безпеки України, Державної прикор­донної служби України, Внутрішніх військ Міністерства внутріш­ніх справ України, Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи ін­ших військових формувань, створених у відповідності з законами України.

7. Порядок виконання покарання у виді службових обмежень для військовослужбовців чітко визначений цією статтею. Такий порядок реалізації вимог вироку суду говорить про те, що коман­дир військової частини або іншого органу, видаючи зазначений на­каз, несе персональну відповідальність за його чітке виконання.

8. Про прийняття вироку до виконання командир військової частини або інший відповідний начальник протягом трьох днів сповіщає суд, який виніс вирок.

9. Зміст покарання у виді службових обмежень містить в собі еле­менти, що стосуються порядку проходження служби військово­службовцями (просування по службі, отримання чергового військо­вого звання, вислуга років, грошове утримання), та регулювання яких здійснюється окремими нормативно-правовими актами.

Указом Президента України «Про положення про проходження військової служби відповідними категоріями військовослужбов­ців» №1053/2001 від 7 листопада 2001 року із змінами, внесеними згідно з Указами Президента №381/2002 від 25 квітня 2002 року та №469/2002 від 17 травня 2002 року введені в дію Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України та Положення про проходження військової служби за контрактом та кадрової військової служби у Службі безпеки України. При цьому, в п. 2 цього Указу зазначається, що чинність Положення про прохо­дження військової служби особами офіцерського складу, прапор­щиками (мічманами) Збройних Сил України поширюється на вій­ськовослужбовців внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, а також інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, крім військовослужбовців Служби безпеки України, яка має своє відповідне положення.

Згідно з п. 21 Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Зброй­них Сил України (для військовослужбовців Служби безпеки Укра­їни — п. 31 відповідного Положення) чергові військові звання мо­лодшого і старшого офіцерського складу присвоюються послідовно за наявності позитивної характеристики та відповідності чергових звань військовим званням, передбаченим штатними посадами, які вони займають, після закінчення встановленого строку вислуги у попередніх військових званнях.

П. 24 зазначеного положення (для військовослужбовців Служ­би безпеки України — п. 34 відповідного Положення) встановлю­ються такі строки вислуги у військовому званні: молодшого лейте­нанта, лейтенанта — 2 роки; старшого лейтенанта, капітана — З роки; майора (капітана 3 рангу) — 4 роки; підполковника (капіта­на 2 рангу) — 5 років. Строк вислуги у військових званнях полков­ника (капітана 1 рангу) і вище не встановлюється.

Це загальне правило, але в разі засудження військовослуж­бовця до покарання у виді службових обмежень, навіть за умов наявності зазначеної вище вислуги років, чергове військове зван ня в межах строку відбування покарання йому не присвоюється (п. 25 Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України).

Також, відповідно до ч. 2 ст.58 КК України строк відбування Цього покарання не зараховується засудженому військовослуж­бовцю в строк вислуги років для присвоєння чергового військового звання. Тобто, відрахування вислуги років в даному випадку при­пиняється до того моменту, коли військовослужбовець звільняєть­ся від відбування покарання за будь-якої, передбаченої законом, підстави.

170

171

10. Питанням призначення на посади та переміщення по служ­бі присвячено розділ 4 Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України (для військовослужбовців Служби безпеки України — розділ 4 відповідного положення).

11. Слід мати на увазі, що ст. 58 КК України встановлює обме­ження впродовж відбування покарання не на будь-яке переміщення по службі, а тільки переміщення на вищу посаду. Посада вважаєть­ся вищою, якщо за цією посадою штатним розписом передбачено вище військове звання, а за умови рівних військових звань — біль­ший посадовий оклад. У разі, коли штатом передбачено два військо­вих звання або диференційовані посадові оклади, до уваги береться вище військове звання або вищий посадовий оклад (п. 35 Положен­ня про проходження військової служби особами офіцерського скла­ду, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України).

На рівну або нижчу посаду засуджений військовослужбовець під час відбування покарання у виді службових обмежень може пе­реводитись на загальних засадах.

12. Крім розглянутих вище обмежень для засуджених військо­вослужбовців мається ще одне досить суттєве — це обов'язкові від­рахування з їх грошового утримання. Розмір грошових відраху­вань з грошового утримання військовослужбовців, засуджених до службових обмежень, визначається ч. 2 ст. 58 КК України і скла­дає суму в межах від 10 до 20 %.

13. Розмір грошового утримання військовослужбовців визнача­ється Постановою Кабінету Міністрів № 829 від 22 травня 2000 р. «Про грошове забезпечення військовослужбовців», а також Поста­новою Кабінету Міністрів України № 452 від 6 квітня 1998 р. «Про упорядкування додаткових видів грошового забезпечення військо­вослужбовців» .

14. В межах строку відбування засудженим військовослужбов­цем покарання у виді службових обмежень передбачені вироком суду відрахування здійснюються щомісячно з усієї суми його гро­шового утримання не залежно від наявності претензій до засудже­ного за виконавчими документами.

15. Контроль за здійсненням грошових відрахувань, а також ін­ших обмежень покладається на командира військової частини або іншого начальника, який видав наказ про виконання вироку.

16. Військовослужбовець, засуджений до службових обмежень, може бути звільнений від їх відбування: після відбуття визначено­го вироком суду строку покарання; з випробуванням (ст. 75 КК України); умовно-достроково (ст. 81 КК України); у зв'язку з хво­робою (ч. З ст. 84 КК України); у зв'язку з актом амністії (ст. 85-86 КК України); у зв'язку з помилуванням (ст. 87 КК України).

Слід звернути увагу, що відповідно до ч. З ст. 154 КВК України на командира військової частини або іншого начальника, який ви-

дав наказ про виконання вироку покладено обов'язок після відбут­тя засудженим установленої КК України частини строку покаран­ня в місячний термін розглянути питання щодо можливості пред­ставлення його до умовно-дострокового звільнення. Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 81 КК України, особу може бути звільнено і від додаткового покарання.

17. Ч. 5 даної статті визначає, що засуджені, які відбувають по­карання у виді службових обмежень для військовослужбовців і ви­знані військово-лікарняною комісією непридатними за станом здоров'я до військової служби зі зняттям з військового обліку або непридатними до військової служби в мирний час, звільняються судом від покарання за поданням командира військової частини або іншого начальника і висновком військово-лікарняної комісії.

18. За три дні до закінчення встановленого вироком суду строку службового обмеження для військовослужбовця командир вій­ськової частини або інший начальник видає наказ про припинення його виконання з визначенням дати припинення, з якої всі перед­бачені законом обмеження скасовуються.