4. Вирок суду приводиться до виконання не пізніше десятиден­ного строку з дня набрання вироком законної сили або звернення його до виконання.

5. Кримінально-виконавча інспекція веде облік засуджених, роз'яснює порядок і умови відбування покарання, погоджує з ор­ганами місцевого самоврядування перелік об'єктів, на яких засу­джені відбувають громадські роботи, здійснює контроль за додер­жанням умов відбування покарання засудженими і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним ор­ганом за місцем відбування засудженим громадських робіт, веде сумарний облік відпрацьованого засудженим часу.

1. Покарання у виді громадських робіт полягає у безоплатній праці засудженого на благо суспільства. Цей вид покарання має строковий характер і призначається у межах від 60 до 240 годин та відбувається не більш як чотири години на день, а щодо неповно­літніх — у межах від ЗО до .120 годин з тривалістю виконання ними таких робіт не більше двох годин на день. Ст. 52 КК України від­носить громадські роботи до основного виду покарань.

Громадські роботи також можуть бути призначені у разі: 1) за­міни штрафу при неможливості його сплати (ч. 4 ст. 53 КК Украї­ни); 2) призначення більш м'якого покарання, ніж те, що перед­бачене у санкції відповідної статті КК України (ч. 1 ст. 69 КК Укра­їни); 3) заміни невідбутої частини покарання у виді виправних робіт більш м'яким покаранням (ст. 82 КК України); 4) заміни не­відбутої частини покарання у виді позбавлення чи обмеження волі більш м'яким покаранням, якщо законом забороняється застосо­вувати обмеження волі чи виправні роботи (ст.ст. 57, 61 КК Украї­ни); 5) заміни більш м'яким покаранням обмеження чи позбавлен­ня волі стосовно звільнених від відбування покарання вагітним жінкам та жінкам, які мають дітей віком до трьох років, після до­сягнення дитиною трирічного віку або в ралі її смерті, якщо немож­ливо застосувати виправні роботи (ч. 4 ст. 83 КК України); 6) замі­ни покарання у виді виправних робіт або його невідбутої частини на підставі амністії чи акта про помилування, а у випадках немож­ливості застосування обмеження волі чи виправних робіт — і за­міни покарання у виді позбавлення волі чи його невідбутої части­ни (ст. 85 КК України).

2. Відповідно до ч. 2 ст. 36 КВК України, виконання покарань у виді громадських робіт здійснюється на основі участі засуджених у суспільно- корисній праці та контролі за їх поведінкою.

Державний департамент України з питань виконання покарань визначає, що суспільно корисні роботи -- це роботи, що викону­ються на користь певної громади (суспільства), якій було злочи-

120

ном завдано певну шкоду. Наприклад, коли особу було засуджено за хуліганські дії, то йому можуть бути призначені громадські ро­боти по прибиранню вулиць і парків, висадці дерев, фарбуванню парканів, наданню допомоги людям похилого віку, хворим, пенсі­онерам, участі у реалізації соціальних програм місцевих громад тощо. Характерною особливістю даного виду покарання є те, що результат громадських робіт слугує не потерпілому, а громаді в ці­лому, навіть у випадках, коли конкретна робота виконується на користь громадян похилого віку чи немічних, громадян, адже обов'язком громади є допомога таким людям.

Засудженим до громадських робіт надається робота, не пов'яза­на зі шкідливим виробництвом, ризиком для життя та здоров'я, така, що не потребує спеціальної підготовки чи певної кваліфіка­ції. Такими роботами можуть бути: прибирання вулиць, парків, скверів та іншої території; праця з благоустрою населених пунк­тів; ремонт будівель, комунікацій; сільськогосподарські роботи; робота по впорядкуванню лісів; робота у будинках для старих та догляд за хворими; надання допомоги по господарству пенсіоне­рам та інвалідам.

У безоплатності громадських робіт відбивається характер споку­тування злочинця перед громадою за вчинений злочин. Засуджений повинен виконати певну роботу, не отримавши за це винагороду, до­вівши, що він ще не є втраченою особою для суспільства. Головним аргументом на користь громадських робіт повинна виступати заці­кавленість і участь місцевої громади (суспільства), державних і до­бровільних організацій, оскільки саме за рахунок засуджених до даного покарання можливо виконувати роботи, на які через невели­кий рівень оплати відсутні бажаючі влаштуватися.

При цьому потрібно враховувати, що відповідно до Кодексу за­конів про працю України, забороняється залучати жінок та осіб у віці молодше вісімнадцяти років до перенесення вантажів, які пе­ревищують встановлені для них граничні норми, а також залучен­ня їх до виконання роботи у нічний час.

3. Контроль за виконанням покарання у виді громадських робіт покладено на кримінально-виконавчу інспекцію. Виконання пока­рання у виді громадських робіт включає в себе: 1) облік засуджених осіб; 2) роз'яснення порядку і умов відбування покарання; 3) погод­ження з органами місцевого самоврядування переліку об'єктів, на яких засуджені відбувають громадські роботи; 4) здійснення кон­тролю за додержанням умов відбування покарання засудженими і власником підприємства за місцем здійснення громадських робіт; 5) облік відпрацьованого засудженими часу; 6) проведення інших заходів, передбачених законом.

4. Про порядок здійснення органами внутрішніх справ індиві­дуально-профілактичної роботи з засудженими до громадських ро­біт дивись коментар до ст. ЗО КВК України.

121

5. У ч. 5 ст. 36 КВК України встановлено два терміни приведен­ня вироку суду до виконання: 1) не пізніше десятиденного строку з дня вступу вироку в законну силу; 2) не пізніше десятиденного строку з дня звернення вироку до виконання (про порядок вступу вироку в законну силу дивись коментар до ст. 4 КВК України). Від­повідно до ст. 404 КПК України, вирок, що набрав законної сили, звертається до виконання судом, який постановив вирок, не піз­ніш як через три доби з дня набрання ним законної сили або повер­нення справи з апеляційної чи касаційної інстанції.

Встановлення двох термінів приведення вироку до виконання обумовлено тим, що у деяких випадках момент вступу вироку в за­конну силу та момент звернення його до виконання можуть дуже розбігатися у часі (зокрема, при апеляційному перегляді справи вирок вступає в законну силу з дати прийняття рішення апеляцій­ною інстанцією, а звертається він до виконання лише після над­ходження до суду справи з апеляційної інстанції). У цьому випад­ку відправною точкою для обчислення строку приведення вироку суду до виконання стає момент його звернення до виконання.

6. Окрім визначених у ч. 5 ст. 36 КВК України функцій щодо виконання вироку суду відносно засуджених до виправних робіт, згідно Інструкції про порядок виконання покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, та здійснення контролю щодо осіб, засудже­них до таких покарань, вони також: 1) застосовують застереження щодо засуджених осіб; 2) проводять реєстрацію засуджених осіб;

3) підтримують постійні контакти з власником підприємства для своєчасного отримання інформації про ухилення засуджених осіб від відбування покарання, переведення на інше місце роботи, поя­ ву на роботі в стані сп'яніння, порушення громадського порядку;

4) постійно підтримують контакти з органами внутрішніх справ, кримінальною міліцією у справах неповнолітніх та службою у справах неповнолітніх при міських та районних держадміністра­ ціях, а також з громадськими формуваннями; 5) здійснюють у разі потреби контрольні перевірки за місцем роботи засуджених осіб, але не менше одного разу протягом строку відбування ними пока­ рання. За результатами перевірки складається акт у двох примір­ никах, один з яких залишається на підприємстві, а другий з від­ міткою про ознайомлення власника підприємства зберігається в особовій справі засудженої особи та використовується для контро­ лю за усуненням виявлених недоліків; 6) направляють до відповід­ них органів внутрішніх справ подання про привід до інспекції за­ суджених осіб, які без поважних причин не з'явилися за викликом до інспекції; 7) здійснюють початкові розшукові заходи щодо осіб, місцезнаходження яких невідоме, та передають зібрані матеріали до відповідних органів внутрішніх справ для оголошення розшуку таких засуджених осіб; 7) у разі систематичного несвоєчасного по­ дання інформації про виконання громадських робіт або нездій-

снення контролю відповідальною особою за роботою та поведінкою засудженої особи, а також невиконання інших вимог КВК Украї­ни направляють матеріали прокуророві для вирішення питання про притягнення винних осіб до відповідальності згідно із законом (ст. 382 КК України); 8) направляють до суду подання відповідно до ст. 84 КК України про звільнення від відбування покарання щодо осіб, які під час відбування покарання захворіли на психічну чи іншу тяжку хворобу, що перешкоджає відбуванню покарання, та відповідно до ст. 37 КК України щодо осіб, які після постановлення вироку суду визнані інвалідами першої чи другої групи або досягли пенсійного віку, а також жінок, які стали вагітними; 9) у разі ухи­лення засуджених осіб від відбування покарання у виді громад­ських робіт направляють відповідно до частини другої ст. 40 КВК України прокуророві матеріали для вирішення питання про при­тягнення таких осіб до кримінальної відповідальності відповідно до ч. 2 ст. 389 КК України; 10) дають, у разі потреби, дозвіл засу­дженим особам виїжджати за межі України; 11) контролюють по­ведінку засуджених осіб.

7.У день отримання копії вироку (постанови, ухвали) суду сто­ совно особи, засудженої до громадських робіт, дані про таку особу заносяться до журналу обліку осіб, засуджених до покарання у виді громадських робіт. В аналогічному порядку здійснюється ре­ єстрація особових справ, що надходять з іншого підрозділу інспек­ ції у зв'язку зі зміною засудженими особами місця постійного про­ живання (про обов'язковість наявності розпорядження про вступ вироку в законну силу дивись коментар до ст. 30 КВК України).

До суду, який виніс вирок (до органу чи установи, з якої засу­джена особа була звільнена), інспекція у десятиденний строк на­правляє повідомлення про прийняття вироку до виконання. Про взяття на облік засудженої особи інспекція у десятиденний строк повідомляє орган внутрішніх справ для проведення із засудженою особою індивідуально-профілактичних заходів та направляє сто­рожову картку до відділу (відділення) у справах громадянства, ім­міграції та реєстрації фізичних осіб.

У десятиденний термін після взяття засудженої особи на облік, звільнення від відбування покарання, а також після його відбуття інспекція направляє сповіщення до підрозділів інформаційних технологій головних управлінь МВС України в Автономній Респуб­ліці Крим, місті Києві та Київській області, управлінь МВС Украї­ни в областях, місті Севастополі та на транспорті.

Якщо засуджена особа перебуває на військовому обліку та під­лягає призову на строкову військову службу, то в десятиденний термін до військового комісаріату направляється повідомлення.

8. На кожну засуджену особу заводиться особова справа та запо­ внюється облікова картка, у якій ведеться сумарний облік відпра­ цьованих нею годин. Картка зберігається в особовій справі засу-

122

123

дженої особи у конверті, який наклеюється на другу сторінку об­кладинки особової справи. В особовій справі зберігаються всі матеріали, ідо є підставою для притягнення засудженої особи до відбування покарання та свідчать про відбутий ним ^тггіс громад-ських робіт, листування з цихииіань.Усі документ¹..: в особовім справі підшиваютьсяV хронологічній послідовності, аркуші осо бової справи нумеруються і заносяться до опису. Номері! особової справи та облікової картки мають збігатися з номером реєстрації копії вироку суду в журналі.

9.У разі зміни засудженою особою місця постійного проживан­ ня до підрозділу інспекції за новим місцем мелікання надсилаєть­ ся запит про перевірку факту прибуття та проживання засудженої особи за новою адресою. Підрозділ інспекції за новим місцем про­ живання у десятиденний строк здійснює таку перевірку і в разі по­ зитивного результату робить запит про особову справу, після отри мання якої у триденний термін надсилає підтвердження.

10. На особу, якій невідбутий строк обмеження або позбавлення волі замінено громадськими роботами, адміністрація установи ви­конання покарань направляє до підрозділу інспекції за обраним місцем проживання засудженої особи дві копії вироку та постано­ви суду, підписку засудженої особи про явку до інспекції у триден­ний термін після прибуття, а також довідку, у якій вказані дані на засуджену особу, дата звільнення та дані про рідних.

11. Про дії кримінально-виконавчої інспекції у випадку надхо­дження вироку, який містить помилки та неточності, дивись ко­ментар до ст. 4 КВК України.

12. Під час виконання покарання у виді громадських робіт від­повідні органи внутрішніх справ:

1. виконують: а) постанови суду та подання інспекції про роз­шук засуджених осіб, місцезнаходження яких невідоме; б) подай ня про привід засуджених осіб, які без поважних причин не з'яви­лися за викликом до інспекції; в) постанови судів про привід засу­джених осіб, які ухиляються від явки до них у зв'язку з розглядом кримінальних справ;

2. здійснюють: а) затримання і конвоювання у порядку, перед­баченому кримінально-процесуальним законодавством, осіб, при­тягнутих до кримінальної відповідальності за ухилення від від­бування покарання у виді громадських робіт; б) затримання і конвоювання засуджених осіб, розшук яких оголошено у зв'язку з ухиленням від відбування покарання, у порядку, передбачено­му кримінально-процесуальним законодавством (ч. 4 ст. 40 КВК України).

Підрозділи інформаційних технологій головних управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, місті Києві та Київській області, управлінь МВС України в областях, місті Севастополі та на транспорті за запитами працівників інспекції безоплатно нада-

124

ють інформацію щодо розшуку, притягнення до кримінальної або адміністративної відповідальності засуджених осіб, які перебува­ють на обліку в інспекції.

Після порушення кримінальної справи стосовно особи, яка від­буває покарання у вид і громадських робіт, слідчий або орган дізнан­ня протягом 10 днів після встановлення факту засудження пови­нен направити до підрозділу інспекції, у якому засуджена особа перебуває на обліку, копію постанови про порушення криміналь­ної справи та інформацію про обрання запобіжного заходу щодо такої особи.

Стаття 37. Умови відбування покарання увиді громадських робіт

1. Засуджені до покарання у виді громадських робіт зобов'язані додержуватися встановлених відповідно до законодавства поряд­ку і умов відбування покарання, сумлінно ставитися до праці, працювати на визначених для них об'єктах і відпрацьовувати встановлений судом строк громадських робіт, з'являтися за ви­кликом до кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти ін­спекцію про зміну місця проживання, періодично з'являтися на реєстрацію до кримінально-виконавчої інспекції. Поважними причинами неявки засудженого до кримінально-виконавчої ін­спекції в призначений строк визнаються: несвоєчасне одержання виклику, хвороба та інші обставини, що фактично позбавляють його можливості своєчасно прибути за викликом і які докумен­тально підтверджені.

2. Надання засудженому щорічної відпустки за основним міс­цем роботи не зупиняє виконання покарання у виді громадських робіт.

3. Стосовно особи, яка після постановлений вироку визнана ін­валідом першої або другої групи або досягла пенсійного віку, а та­кож жінки, яка стала вагітною, кримінально-виконавча інспекція направляє до суду подання про звільнення її від подальшого від­бування покарання.

4. Засудженому забороняється без дозволу криміиально-вико-навчої інспекції виїжджати за межі України.

1. Після отримання копії вироку суду кожна засуджена особа викликається до інспекції (неповнолітній — з батьками або осо­бою, яка їх заміняє). З нею проводиться бесіда, під час якої роз'яс­нюються порядок та умови відбування покарання, повідомляється про стягнення, які можуть бути накладені, про відповідальність за Ухилення від відбування громадських робіт. За результатами бесі­ди засуджена особа дає підписку, у якій власноручно зазначає про

125

ознайомлення з вимогами щодо осіб, засуджених до громадських робіт. Крім цього, засуджена особа заповнює анкету.

2. Працівник інспекції заздалегідь визначає з органом місцево­ го самоврядування перелік підприємств, на яких засуджені особи будуть відбувати громадські роботи, і не пізніше десятиденного строку з дня отримання копії вироку суду видає засудженій особі направлення на одне з цих підприємств, де вона відбуватиме по­ карання. І хоча в законі це прямо не вказується, побажання засу­ дженого щодо можливої роботи повинні враховуватись.

При наданні роботи засудженим до громадських робіт необхід­но також враховувати, щоб неодноразово судимі не працювали з неповнолітніми та жінками, оскільки вони можуть негативно вплинути на виправлення цих засуджених, а також необхідно вра­ховувати вид злочинів, вчинених засудженими. Наприклад, неба­жано надавати роботи засудженим за квартирні крадіжки по при­биранню у будинках та на прилягаючих територіях, оскільки це може спонукати їх до вчинення аналогічного злочину.

3. Одночасно працівник інспекції встановлює періодичність явки на реєстрацію засудженого від одного до чотирьох разів на місяць у залежності від злочину, за який його засуджено, ставлен­ ня до відбування покарання та праці, оголошує йому під підпис і заводить листок реєстрації (ч. З ст. 13 КВК України).

Реєстрація встановлюється не по числах місяця, а по днях тиж­ня (наприклад: перша середа місяця). У разі встановлення реєстра­ції по конкретних числах часто виходить так, що день реєстрації припадає на вихідний або святковий день і реєстрацію потрібно пе­реносити, що є неприпустимим. Засуджені повинні приходити на реєстрацію в установлений їм день, у робочі години, тобто з 9 до 18 годин (окрім часу обідньої перерви інспекції), незалежно від того, працюють вони чи ні. На вимогу засуджених їм повинна видавати­ся копія повістки із зазначенням часу перебування в інспекції для подальшого пред'явлення керівництву установи, організації чи підприємства, на яких працює особа.

Зміна днів явки на реєстрацію допускається тільки у виключ­них випадках, повинна бути обґрунтована і тільки за постановою працівника кримінально-виконавчої інспекції, при цьому врахо­вується особа засудженого, його поведінка та виконання ним по­кладених обов'язків. Залежно від цих обставин в аналогічному по­рядку може змінюватися і кількість разів явки на реєстрацію як у бік зменшення, так і у бік збільшення.

4. Засуджені особи які відбувають покарання у виді громад­ських робіт, виконують обов'язки та користуються правами, уста­новленими законодавством України, з обмеженнями, передбаче­ними для осіб, засуджених до покарання у виді громадських робіт, та вироком суду.

Каральні властивості покарання у виді громадських робіт знаходять своє втілення у правообмеженнях, які відчувають на собі особи, засуджені, до цього, зокрема: 1) вони повинні сумлінно пра­цювати тільки на тих об'єктах і роботах, які будуть призначені ін­спекцією, причому не менше 25 годин на місяць і повністю відпра­цювати призначений судом строк; 2) вони можуть працювати під час чергової відпустки за основним місцем роботи та залучатися до праці у вихідні і святкові дні; 3) періодично з'являтися на реєстра­цію; 4) повідомляти інспекцію про зміну місця проживання; 5) їм заборонено виїжджати за межі України без дозволу інспекції (ч. 4 ст. 37 КВК України); 6) за порушення порядку і умов, ухилення від відбування покарання, вчинення адміністративного проступку він може бути притягнутий до кримінальної відповідальності; 7) умов­но-дострокове звільнення від відбування покарання до них не за­стосовується (не передбачене у ст. 81 КК України).

Окрім цього вони зобов'язані додержуватися встановлених за­конодавством порядку та умов відбування покарання; сумлінно ставитися до праці, з'являтися за викликом до інспекції, не пору­шувати громадський порядок.

5. Надання засудженій особі щорічної відпустки за основним місцем роботи не зупиняє виконання покарання у виді громад­ських робіт, тобто, навіть у тому разі, коли особа знаходиться у та­кій відпустці, вона повинна продовжувати виконувати громадські роботи та обов'язки, що з цього випливають (наприклад, не мо­жуть виїхати за межі України на відпочинок, повинні з'являтися в інспекцію тощо).

6. У той же час особи, засуджені до покарання у виді громад­ських робіт, не відбувають покарання у вихідні та святкові дні в разі неможливості здійснення контролю за виконаним ними обся­гом робіт.

Відповідно до ст. 73 Кодексу законів про працю, в Україні вста­новлюються такі святкові дні: 1 січня — Новий рік; 7 січня — Різд­во Христове; 8 березня — Міжнародний жіночий день; 1 і 2 трав­ня — День міжнародної солідарності трудящих; 9 травня — День Перемоги; 28 червня — День Конституції України; 24 серпня — День незалежності України. Робота також не провадиться в дні ре­лігійних свят: 7 січня — Різдво Христове; один день (неділя) — Пасха (Великдень); один день (неділя) — Трійця. За поданням ре­лігійних громад інших (неправославних) конфесій, зареєстрованих в Україні, керівництво підприємств, установ, організацій надає особам, які сповідують відповідні релігії, до трьох днів відпочинку протягом року для святкування їх великих свят з відпрацюванням за ці дні. У дні, зазначені у даній статті, допускаються роботи, при­пинення яких неможливе через виробничо-технічні умови (безпе­рервно діючі підприємства, установи, організації), роботи, викли­кані необхідністю обслуговування населення. У ці дні допускають-

126

127

ся роботи із залученням працівників у випадках та в порядку, передбачених ст, 71 цього Кодексу.

7.Щодо особи, яка згідно з висновком лікарсько трудової екс­ пертної комісії під час відбування покарання визнається інвалідом першої або другої групи, працівник інспекції направляє до суду по­ дання про звільнення такої особи від відбування покарання (окрім подання до суду подаються: особова справа та зазначений вище ви­ сновок), при цьому до вирішення зазначених вище питань судом відбування покарання призупиняється.

В такому ж порядку вирішуються питання відносно засудже­них осіб, які досягли пенсійного віку і жінок, які стали вагітними під час відбування покарання (у цьому разі до подання додаються: особова справа та нотаріально завірена копія пенсійного посвід­чення).

Стосовно жінки, яка після постановлення вироку стала вагіт­ною, працівник кримінально-виконавчої інспекції направляє до суду подання (особову справу та, відповідно, завірену копію ме­дичного висновку) про дострокове звільнення її від відбування по­карання з часу звільнення жінки від роботи у зв'язку з вагітністю і пологами, при цьому з дати направлення матеріалів до вирішен­ня питання судом відбування покарання також призупиняється.

8. Працівник інспекції може давати засудженим особам дозвіл на виїзд за межі України тільки в разі направлення їх у відря­дження з місця роботи, при потребі проходження курсу лікування та в разі смерті близького родича (подружжя, батьки, діти, усино­вителі, усиновлені, рідні брати й сестри, дід, баба, онуки), що обов'язково повинно підтверджуватися документально. У цьому випадку виноситься мотивована постанова про дозвіл (або відмову в ньому).

9. Щоб отримати відомості про порушення засудженими особи ми громадського порядку, працівник інспекції один раз на три мі сяці направляє до органів внутрішніх справ запити про те, чи при­тягувалися вони до адміністративної відповідальності. Для контро­лю за можливістю вчинення засудженими особами нового злочину запити направляються до підрозділів інформаційних технологій головних управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, місті Києві та Київській області, управлінь МВС України в облас­тях, місті Севастополі та на транспорті.

10.Окрім організаційних обов'язків, пов'язаних з обліком за­ суджених, направленням їх на роботу, проведенням реєстрації за суджених, фіксації сумарного обліку відпрацьованого засуджени­ ми особами часу, інспекція контактує з власником підприємства для отримання інформації про ухилення засуджених осіб від від бування покарання, переведення на інше місце роботи, появу на роботі в стані сп'яніння, порушення громадського порядку; з орга­ нами внутрішніх справ, кримінальною міліцією у справах неповно-

літніх та службою у справах неповнолітніх при міських та район­них держадміністраціях а також з громадськими формуваннями.

11. Практикують періодичні контрольні перевірки за місцем роботи засуджених осіб, складають акт для усунення виявлених недоліків, направляють до відповідних органів внутрішніх справ подання про привід засуджених осіб, які без поважних причин не з'явилися за викликом до інспекції, здійснюють початкові розшу­кові заходи щодо осіб, місцезнаходження яких невідоме, та пере­дають зібрані матеріали до відповідних органів внутрішніх справ для оголошення їх розшуку.

12. Про порядок інформування суду про виконання вироку — дивись коментар до ст. ЗО КВК України; про направлення виклику про явку до кримінально-виконавчої інспекції, повноваження ін­спекції щодо використання кутових штампів та печаток, підстави припинення виконання вироку суду — коментар до ст. 34 КВК України, а про порядок здійснення розшуку — коментар до ст. 35 КВК України.

Стаття 38. Обчислення строку покарання у виді громадських робіт

1. Строк покарання у виді громадських робіт обчислюється в годинах, протягом яких засуджений працював за визначеним міс­цем роботи.

2. Громадські роботи виконуються не більш як чотири години на день, а неповнолітніми — дві години на день, але не менше два­дцяти п'яти годин на місяць.

1. Строк громадських робіт обчислюється в годинах, протягом яких засуджена особа працювала за визначеним місцем роботи (ч. 1 ст. 38 КВК України).

В залежності від часу роботи (навчання) засудженої особи на основній роботі та режиму роботи підприємства за місцем відбу­вання покарання власником підприємства щомісячно складається графік відбування громадських робіт та заповнюється табель ви­ходу на роботу. До відпрацьованого часу зараховується тільки той строк, який засуджений відпрацював згідно з повідомленням влас­ника підприємства.

2. Згідно з Інструкцією про порядок виконання покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань, не зараховується до часу від­ бування покарання:

• час хвороби (якщо засуджений перебував на лікарняному і не виконував громадські роботи);

• якщо засуджений прибув для виконання робіт у стані сп'я­ніння.

128

129

3. Кількість відпрацьованих засудженою особою годин зано­ситься в картку обліку, яка заповнюється щомісяця. Після від­працювання встановленої вироком суду кількості годин інспекція надсилає власнику підприємства повідомлення про припинення відбування покарання засудженою особою, і вона знімається з об­ліку.

4. Засудженій особі на її вимогу можу видаватися довідка про відбуття покарання або про звільнення від нього (ч. 6 ст. 153 КВК України). Дана довідка видається довільної форми, оскільки інше не передбачено у жодному нормативно-правовому акті.

5. У день закінчення строку покарання у виді громадських ро­біт (у день отримання останнього повідомлення від власника під­приємства про відбутий засудженою особою час покарання), а при звільненні за іншими підставами — не пізніше наступного робочо­го дня після одержання відповідних документів працівник інспек­ції направляє повідомлення власнику підприємства, де засуджена особа відбувала покарання, про припинення його виконання.

Зняття засудженої особи з обліку після відбуття покарання здійснюється за рапортом працівника інспекції, затвердженим на­чальником підрозділу інспекції, в день надходження відповідних документів до інспекції.

У десятиденний термін після зняття з обліку особи, яка підля­гає призову на строкову військову службу, у відповідний військко­мат направляється повідомлення. У такий самий термін про знят­тя з обліку засудженої особи направляється повідомлення до відді­лу (відділення) у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб.

Про дату та підстави зняття з обліку робиться відповідний за­пис у журналі обліку, обліковій картці та на першій сторінці об­кладинки особової справи.

6. Про терміни зберігання особових справ та журналів обліку дивись коментар до ст. ЗО КВК України.

Стаття 39. Обов'язки власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу за місцем відбування засудженими покарання у виді громадських робіт