Наднаціональний та регіональний виміри корупційної діяльності в Україні: співпраця чи протистояння?

Протягом останніх десятиліть корупція в Україні є однією з найбільших перепон на шляху інтеграції країни до світового співтовариства, розвитку громадянського суспільства. Корупція існує у всіх країнах, проте в різних пропорціях, на різних рівнях та має різну природу свого походження. Для України характерний високий рівень корумпованості політичного керівництва та законодавчого органу, що було визначено вітчизняними та зарубіжними аналітиками, відповідними міжнародними інституціями. Актуальність вивчення наднаціональних та регіональних вимірів корупційної діяльності та антикорупційних заходів пов’язана з необхідністю відображення громадської думки щодо даного виду діяльності й оцінки ризиків від корупції з метою створення реальної картини рівня її розвитку і вироблення ефективних превентивних методів боротьби з корупцією.

Метою нашого дослідження є виявлення особливостей вимірювання корупційної діяльності в Україні на наднаціональному та регіональному рівнях.

Проблемою корупції займалися такі сучасні науковці, як Р. Перкінс та М. Джонсон, котрі досліджували витоки цього явища і впроваджували стратегії боротьби з ним; К.Джибсон та Д.Роуворт типологізували політичну корупцію; М. Мельник, О.Бандурка, В.Білоус розглядали адміністративно-правові аспекти корупції; Є.Дидоренко, М.Камлик займалися питаннями протидії корупції.

Проаналізувавши міжнародний та національний (регіональний) досвід дослідження рівня корупційної діяльності і стан боротьби з корупцією, можна зробити висновок – корупція властива всім країнам незалежно від політичного устрою та рівня економічного розвитку. У розвинених країнах як у недалекому минулому, так і сьогодні, корупція складає стійку системну стратегію дій в комерції і політиці, понад усе у випадках, коли інтереси громадян, приватних осіб перетинаються з владними повноваженнями чиновництва. Жодна з соціально-політичних та економічних систем не мала і не має повного імунітету від корупції – змінюються лише її обсяги і прояви, а також можливості, що визначається ставленням до неї держави і суспільства. За умов масштабної корупції акцент робиться саме на усуненні причин, а не на боротьбі з конкретними проявами.

Висновки з дослідження “Оцінка мешканцями міста Донецьк корупційної діяльності органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади”, проведеного у м.Донецьку в грудні 2010 р. на замовлення Управління державної служби Головдержслужби України в Донецькій області (за активною участю автора роботи), дають змогу виявити особливості корупційної діяльності даного регіону, що є прикладом регіонального обстеження громадської думки й оцінки ризиків від корупції.

Відмінність оцінювання рівня корумпованості полягає у самих міжнародних дослідженнях аспектів прояву корупції: в обранні або моделі “латентних компонент”, або усереднених джерел; в охопленні тієї чи іншої кількості країн; в кількості обраних джерел для формування індексу; в підході до обрання періоду залучення джерел; у використанні результатів експертних і масових соціологічних опитувань та оцінок; у підходах до розуміння сутності корупції, що спирається або на розуміння корупції експертами, діловими та академічними колами, або на дані широкомасштабних обстежень громадської думки, оцінок ризиків від корупції тощо.

Римар Ярослав

Київський національний університет ім. Тараса Шевченка

(Україна, м. Київ)