Соціальні ризики: усвідомлення та захист

В сучасному світі споживання супроводжується продукуванням ризиків. А глобалізація, що зачіпає всі сфери соціального життя, перетинаючи кордони і долаючи відстані, робить ці загрози невідворотними.

У 1986 р. у передмові до одного зі своїх видань У.Бек писав: «Розмови про суспільство ризику, які раніше наштовхувалися на внутрішній та зовнішній спротив, отримали гіркий присмак істини. Те, що мені раніше доводилось довго аргументувати, після Чорнобилю читається як банальний опис реальних подій»[2, с. 5]. Ми є свідками аналогічної катастрофи в економічному секторі. Світова фінансова криза продемонструвала нам взаємозалежність економік різних країн і примусила замислитися.

Згідно законодавства, соціальні ризики – це ризики втрати доходу чи зниження його до рівня, нижчого за прожитковий мінімум, внаслідок втрати роботи чи працездатності. Звісно, такі ризики існували завжди, але на даний момент з індивідуальних вони перетворилися у глобальні. З одного боку, це ризик хвороби (зростає через погіршення екології) чи нещасного випадку, з іншого – втрати доходу, інфляції, безробіття внаслідок скорочення робочих місць або внаслідок неактуальності певних професій.

Протягом останніх 20 років питання ризиків, в тому числі і соціальних, стає все актуальнішим в соціології. Дослідженнями соціальних ризиків займаються такі західні науковці, як: П. Лант, С. Лівінстоун, Н. Піджон, К. Хенвуд, А. Себулла [3].

Останнім у 2008 р. було проведено дослідження серед 1300 жителів Великої Британії. Вивчався негативний досвід респондентів, пов’язаний з соціальними ризиками, за останні 2-5 років, а також іхні основні очікування та побоювання стосовно можливих ризиків в майбутньому. Розглянемо найцікавіші результати. Близько чотирьох з десяти опитаних висловили тривогу з приводу ризику серйозного захворювання, можливості стати жертвою злочинності та ДТП, близько 30 % були стурбовані можливою втратою роботи чи доходу, іпотеки або заборгованості по орендній платі, і біля 20 % тривожилися щодо розлучення або поділу майна.

Побоювання стосовно майбутніх ризиків зменшувалися з віком, а молодь 24-35 років виявилась найбільш схильною проявляти переживання щодо можливих безробіття, хвороб чи нещасних випадків. Сприйняття ризику пов’язане також із соціальним положенням: респонденти з більш низьким статусом є більш неспокійними через значно більший ризик втратити робоче місце та отримати травму чи захворювання, пов’язане з більш небезпечним виробництвом.

Цілком логічним в такій ситуації постійного ризику є бажання захистити себе і свою сім’ю. Захисту при настанні ризикових ситуацій можна досягнути шляхом фінансового планування – заощаджень, інвестицій чи страхування.

На завершення дозволимо собі навести наступне порівняння. За результатами „Європейського соціального дослідження” [1, с. 29] 61,3% громадян уже згадуваної Великобританії роблять чи робили раніше заощадження (всі можливі види, в т.ч. заощадження в банках, інвестиції, пенсійні фонди, придбання різного роду власності) для забезпечення собі гідного життя в майбутньому. Серед українців цей показник складає 18,2%. То що це? Неусвідомлення можливих ризиків, сподівання щодо заступництва та захисту держави, байдужість до свого майбутнього, недовіра до фінансових установ? Ця тема, безсумнівно, потребує детальнішого розгляду та уваги вітчизняних науковців.

Література: 1.Головаха Є., Горбачик А. Соціальні зміни в Україні та Європі: за результатами "Європейського соціального дослідження" 2005-2007 роки – К.: Інститут соціології НАН України, 2008. – 132 с. 2. Бек У. Общество риска. На пути к другому модерну. Пер. с нем. – М.: Прогресс-Традиция, 2000. – 384 с. 3.Andreas Cebulla. Adjusting to a More Modern World? Have Risk Perceptions changed between Generations? // Social Contexts and Responses to Risk Network (SCARR) [Електронний ресурс] – режим доступу: http://www.kent.ac.uk/scarr/publications/CebullaWP21.pdf

Боар Марія

Донецький державний університет управління

(Україна, м. Донецьк)