Релігія у системі цінностей суспільства майбутнього

Релігія, безумовно, один з найважливіших феноменів суспільного життя та культури. Багато політиків та суспільних діячів є релігійними людьми, беруть участь у богослужіннях; церковні ієрархи, в свою чергу, – у політичних акціях, освячують світські суспільні та приватні будинки, навіть окремі предмети за певну суму грошей.

Виникає питання: яка роль релігії у системі цінностей майбутнього суспільства? Має чи ні держава право втручатись у релігійну сферу життя людини? Метою нашого дослідження є виявлення тенденцій розвитку позиції релігії у системі цінностей майбутнього суспільства.

Безумовно, релігія є невід’ємною частиною сучасного соціуму, виконуючи три блоки соціальних функцій:

• по-перше, релігійні інститути допомагають оформити духовні потреби віруючих, що виявляється в організації зв'язку «людина-Бог», у вихованні релігійності, прилученні людини до ідеалів добра;

• по-друге, релігійні організації займаються релігійною й світською освітою, доброчинністю;

• по-третє, представники церкви активно приймають участь у суспільній діяльності, сприяють нормалізації політичних, економічних і культурних процесів, міжнаціональних та міждержавних відносин, вирішенню глобальних проблем цивілізації.

В наш час людство спостерігає кризу духовних цінностей соціального життя. Об'єктивна сторона кризи очевидна: сучасна глобальна цивілізація має своєю базою високорозвинену індустрію, місто, ЗМІ, масову культуру. З одного боку, цим вона примножує соціальні зв'язки, з другого – послаблює, руйнує традиційні зв'язки (сімейні, сусідські, професійні).

Сьогодні в Україні утворився світоглядний, а певною мірою й ідеологічний, вакуум. Досі немає світоглядної концепції, яка б стала базою процесу творення цінностей державою. Церкву як інстанцію, що проголошує сенс буття та моральні цінності, не може замінити державна інституція. Саме церква значною мірою визначає нормативні вартості та мотиваційні імпульси, що змушують людину відчувати відповідальність за суспільство і державу.

Варто зауважити, що покращення економічного, соціального і духовного стану суспільства вимагає постійного морального самовдосконалення, яке є не лише внутрішньою потребою людини. Патріотизм – християнська і загальнолюдська чеснота, важливий щабель на шкалі духовних цінностей, без досягнення якого людина часто не здатна осягнути найвищий релігійний ідеал, яким є Бог.

Покращенню загального стану суспільства можуть сприяти і політичні рішення та правові норми, звичайно, за умови, що вони прийняті на основі морально-етичних цінностей, носіями яких є церква. Саме церква не тільки може, а й повинна стати справжнім духовним провідником нашого суспільства, активно включаючись у боротьбу з усіма проявами деморалізації суспільного життя. Неможливо недооцінювати участь церкви у розбудові громадянського суспільства: вона полягає у приведенні моралі владних структур у відповідність християнським цінностям та у вирішенні ними численних соціальних проблем. Церква як інституціоналізований прояв віри формує систему ідей і цінностей, які можуть бути прийняті суспільством у сенсі засадничих умов його відродження. Ця система передбачає кардинальну зміну моральних аспектів життєдіяльності кожної особистості та суспільства загалом.

Отже, релігійні цінності можуть зайняти найвище місце в ієрархії цінностей майбутнього суспільства.

Келеберда Василий

Херсонский государственный университет

(Украина, г. Херсон)