logo
Sbornik_2011

Проблеми соціалізації сиріт у вищій школі: шляхи вирішення

Аналізуючи державну доповідь «Про реалізацію права дитини на виховання у сім’ї», щорічну державну доповідь «Студентська молодь України: сучасний вимір», враховуючи велику кількість сиріт в Україні, можемо стверджувати, що найбільш проблемним питанням є супровід дітей-сиріт та сімей-опікунів (піклувальників) залежно від їх віку та створення умов для виховання і проживання дітей у родині [1, с.76].

Соціально-психологічний супровід дітей, позбавлених батьківського піклування, здійснюють установи охорони здоров’я, управління освіти, громадські організації, сім’ї піклувальників тощо. На утримання цієї верстви держава витрачає чималі кошти та ресурси, а ефективність підтримки у більшості випадків вкрай мала [2, с. 117].

Як засвідчує практика, у більшості випадків навчанню дітей-сиріту ВНЗ передувала слабка підготовка до переходу у доросле життя. Через це та через спадкові хвороби молодь є важкоадаптивною, тому процес соціалізації може бути ускладнений. Зазвичай найпоказовішими у такому разі є студенти з числа колишніх випускників інтернатних закладів, де питанням виховання, змістовного навчання не приділялось достатньої уваги, тому молодь є соціально неактивною у в цілому вкрай складно соціалізується у ВНЗ.

Головне завдання сучасного ВНЗ – максимальною мірою сприяти успішній соціалізації таких індивідів, створювати умови для самореалізації майбутнього фахівця. Для дітей-сиріт вступ до ВНЗ переважно відбувається на етапі незавершеної соціалізації, мінімального соціального досвіду, обмеженого досвіду певних досягнень і соціального визнання. ВНЗ змушені перебирати на себе функції соціальної адаптації, корекції та реабілітації дедалі більшої кількості “проблемних” дітей. Відповідно, збільшується навантаження на освітні заклади як провідний суспільний інструмент соціалізації молоді [3, с. 36]. Фактична відсутність дієвих державних програм щодо соціального супроводу дітей-сиріт у ВНЗ значно знижує ефективність роботи з підтримки такої вразливої верстви суспільства, як діти-сироти.

Необхідно розробити експериментальну багаторівневу концепцію (модель) соціально-психологічного супроводу студентів-сиріт у ВНЗ, та саме її покласти в основу програм та заходів, спрямованих на супровід дітей-сиріт, супровід сімей-опікунів тощо. Застосування при цьому соціальних технологій із роботи з різними групами клієнтів з використанням саме соціологічної бази, має закласти надійний фундамент в підготовку соціалізованих особистостей, поліпшити навчальну та виховну роботу ВНЗ, сприяти соціальному становленню майбутніх фахівців.

Література: 1.Державна тематична доповідь про становище дітей в Україні «Реалізація права дитини на виховання у сім’ї». К.:2009.-210с. 2.Опіка над дітьми: сім’я і держава. Вплив інституційної форми виховання на розвиток дітей (моніторинговий звіт)/ Річард Картер.-Логос, 2005.-88с. 3.Пірог Л.А. Взаємозв’язок між соціальним захистом і соціалізацією підлітків//Актуальні проблеми теорії і практики соціальної роботи/за заг. ред. канд. пед. наук, доцента Васильєва В.В. – Дніпропетровськ: Вид-во ДНУ, 2003.-с.36-41. 4.Щорічна державна доповідь про становище молоді в Україні «Студентська молодь України: сучасний вимір». К.:2009.-164с.