Мотивації міграцій сільського населення в державній міграційній політиці України

Саморегульований міграційний механізм сформувався протягом тривалого періоду існування спільноти та зазнавав впливу з боку системи розселення, транспортної мережі регіону, соціально-економічного розвитку.

Головна тенденція – зростання чисельності міського населення за рахунок переїзду сільських жителів – має історичний характер і проявляється через існування соціально-побутової, економічної, трудової та інших видів міграцій. Визначальне місце у становленні міграційного мотиву має зовнішнє середовище, яке опосередковано через узгодження з потребами особи відтворює його у функціях, визначенні, формах та проявляється у властивостях. Управління мотивами мігранта в контексті міграційної політики держави набуває двох форм, структурованих нами за наявністю цілеспрямованого втручання, серед яких: хаотично сформоване мотиваційне поле, яке ототожнюється з мотивом міграції, і характеризується відсутністю цілеспрямованого управління з метою впливу на наміри особи (опосередкована регуляторна політика держави виступає як елемент хаотичного впливу); та цілеспрямовано сформоване мотиваційне поле, яке покликане спонукати особу до досягнення поставлених державою цілей.

У випадку існування значних суспільних, економічних чи галузевих зрушень постає питання про впровадження активної політики управління механізмом мотивації міграцій. Передумовою її використання ми вважаємо існування зведеної мотиваційної пружини або зміни еволюційного розвитку стрибкоподібними зрушеннями у фактороутворюючих, суміжних з міграцією областях, коли саморегульована система (наприклад, ринок) не здатна еволюційним способом подолати кризу або розв’язати вагому проблему переходу від одного до іншого етапу розвитку суспільства. Формальний поділ на природні міграційні процеси та докорінні зміни механізму міграційної поведінки на практиці реалізується через утворення передкризових процесів у областях суспільного життя причетних до переміщення сільського населення. Тому, логічним виглядає намагання оцінити міграційні перетворення через систему критеріїв, що побудованих на базі параметрів відхилення від нормального рівня. На практиці нормальний рівень задається оптимальним, нормативним чи еталонним значенням.

Ознакою негативних наслідків зрушень у міграційній поведінці є перевищення порогу еталона, за яким приймається рішення про заходи регуляторної політики спрямовані на оптимізацію впливу міграційних процесів на соціально-економічну, суспільну, політичну, екологічну сфери тощо. Отже, саме такий напрямок регулювання попередньо можна спрогнозувати для сучасного періоду розвитку сільської місцевості, стан та перспективи зміни якого розглядаються нами на основі показників демографічного, соціального, економічного розвитку через призму докорінних змін у ведені господарської діяльності в агропромисловому комплексі, продовженні реформування економічних відносин та суспільних інститутів.

Шабаліна Вероніка

Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова

(Україна, г. Київ)