Корупція як соціальне явище

Корупція в Україні перетворилася на одну з загроз національній безпеці. Вплив корупції на українське суспільство і державу має комплексний та системний характер, зокрема, йдеться про соціальні, економічні, владні, політичні, та міжнародні аспекти цього впливу.

Існування корупції призводить до того, що у суспільстві ніби паралельно функціонують дві соціальні підсистеми – офіційна та неофіційна: перша з них дотримується правових і моральних норм, друга – використовує протиправні методи. Суб’єкти корупції функціонують у неофіційному середовищі, де панує своя система цінностей, свої цілі і методи їх досягнення [1]. Корупційна діяльність базується на відносинах, що складаються між людьми з приводу використання та розпорядження офіційним правовим статусом керівника чи господарника за рахунок не властивої цьому статусу ролі ринкового з метою задоволення приватного інтересу.

Рівень корупції в державі безпосередньо залежить від рівня корупції у її регіонах. Різниця між регіонами у корупційних діяннях підкріплюється різницею в оцінці корупційних діянь з боку мешканців регіонів. Рівень корупції прямо залежить від ставлення громадян до цього явища. Чим більше людей вважають корупційну діяльність нормою, тим вищий рівень корупції буде спостерігатися. Тому корупція – це соціальне явище, а для її подолання потрібно змінити думку громадян і держслужбовців стосовно корупційних діянь.

У грудні 2010 р. на замовлення Управління державної служби Головного управління державної служби України в Донецькій області автором було проведено соціологічне опитування з метою виявлення оцінок корупційної діяльності мешканцями і держслужбовцями м.Донецьк (результати опитування представлені на сайті замовника) [2]. Найгострішою суспільною проблемою кожен другий респондент назвав корупцію в органах місцевого самоврядування та органах виконавчої влади, що свідчить про безперечну її наявність в даних установах. Кожен другий опитаний державний службовець вважає корупційною діяльністю використання посадових повноважень в особистих цілях, а хабаром  будь-яку суму отриманих поза офіційною заробітною платнею грошей. Працівники або службовці часто натякають або створюють такі ситуації, які змушують громадян дати їм хабар,  це теж респонденти вважають причиною хабарництва. А причиною того, що офіційні особи беруть хабар, вважають традиційність цієї процедури.

На думку опитаних держслужбовців, для викорінення корупції позитивні наслідки будуть мати такі заходи: підвищення заробітної плати службовцям; система моніторингу можливих точок виникнення корупційних дій; розподіл і ротація державних службовців [2].

Література: 1.Про корупцію в Україні [Електронний ресурс] – Доступно на http://korupzia.org.ua/papers/s1_ukr.htm. 2.Звіт соціологічного дослідження [Електронний ресурс] – Доступно на http://guds.gov.ua/sub/data/upload/publication/donetska/ua/

Бойко Марія

Запорізький національний університет

(Україна, м. Запоріжжя)