logo search
Sbornik_2011

Працевлаштування молоді: проблеми та перспективи

Сучасний етап розвитку України призвів не лише до її розбудови, а і до загострення питань, яким приділялося мало уваги за всі часи незалежності. Політичні та економічні зміни, що відбуваються у нашій державі в останні роки, зміна форм власності, перехід від командно-адміністративної системи управління до ринкової, демократизація суспільно-політичного життя поставили на порядок денний проблеми ринку праці та безробіття як його складової.

Наявність певного рівня і різних форм безробіття визнається практично в усіх країнах. При цьому можна встановити взаємозв'язок між ступенем вивченості цієї проблеми в певній державі та її становищем у світовому співтоваристві. Розвинені країни витрачають великі кошти на аналіз, прогнозування безробіття і розробку шляхів його стабілізації, а також зниження. Проблемі працевлаштування молодих спеціалістів приділяється особлива увага.

На сьогодні Україна знаходиться в кризовій ситуації, спад виробництва в останні роки призвів до скорочення попиту на робочу силу. І, відповідно, – зростання безробіття як в цілому по країні, так і серед молоді.

Центр соціального аналізу та вдосконалення навчально-виховного процесу Криворізького технічного університету провів соціологічне дослідження серед випускників, спрямоване на вивчення проблеми майбутнього працевлаштування молодих спеціалістів. Отримані результати свідчать, що після закінчення ВНЗ працювати за обраною спеціальністю збирається 64.6% опитаних, не буде працювати за отриманою спеціальністю 15.4%. Серед причин, які вплинули на те, що студенти не збираються працювати за спеціальністю, зазначені наступні: «Маю сумніви щодо свого працевлаштування за обраною спеціальністю» - 53.7%, «Не задовольняє рівень заробітної плати за моєю спеціальністю» - 21.2%, «Маю намір одержати вищу освіту» - 5%.

На проблемі працевлаштування в державі наголошує 96.5% респондентів. На думку опитаних, проблема безробіття випускників ВНЗ існує з наступних причин: «В державі ніхто не знає, скільки та яких фахівців потрібно» - 38.2%, «Випуск фахівців є значно більшим, ніж реальні потреби економіки» - 23.4%, «Посилення кризових процесів в державі зумовило різке скорочення кількості робочих місць» - 23.1%, «Рівень підготовки вітчизняних фахівців є надто низьким» - 2.6%.

Аналізуючи отримані результати, зі впевненістю можна сказати, що молоді спеціалісти не відчувають себе потрібними на ринку праці і не впевнені в державній підтримці. Таким чином, специфіка становища молоді на ринку праці визначається тим, що саме ця група суспільства є елементом соціальної структури, який своїми демографічними характеристиками сприяє зростанню напруженості на ринку праці. Вступ покоління 90-х у працездатний вік та проблема його працевлаштування є загальновизнаною проблемою нарівні з економічною кризою – чинником цієї напруженості. У той же час, молоде покоління в ситуації будь-якої, навіть сприятливою, економічної кон'юнктури є групою соціального ризику. Причина цього – в природно меншій, в порівнянні з іншими віковими когортами працездатного населення, конкурентоспроможності на ринку праці.

Перспектива нормалізації становища на ринку праці пов'язана із зростанням державного фінансування, розробкою державних соціальних програм і приведенням системи освіти у відповідність потребам сучасної економіки. Забезпечення першим робочим місцем випускників навчальних закладів має бути беззаперечним пріоритетом для подальшого ефективного становлення і розвитку держави.

Милокост Роман

Восточноукраинский национальный университет им. В.Даля

(Украина, г. Луганск)