logo search
Sbornik_2011

Проблеми конкурентоспроможності вищих навчальних закладів України

Головними факторами людського розвитку в сучасному світі стали наука і освіта. На добробут населення і процес суспільного виробництва істотно впливає праця кваліфікованих спеціалістів. Право підготовки таких кадрів належить сфері вищої освіти, проте стан освіти в нашій країні є незадовільним. Це було і є однією з причин масового виїзду молоді за кордон. Значна частина молодих людей їде навчатись в інші, переважно європейські, країни. Проблема полягає в тому, що після отримання дипломів більшість людей намагається залишитися працювати за кордоном. Це призводить до того, що кваліфіковані кадри не повертаються в Україну, а працюють на благо та користь іншої країни.

Питання конкурентоспроможності ВНЗ України є дуже складним і багатоплановим. На жаль, воно все ще залишається відкритим. Проблеми вищої освіти можна поділити на дві групи. До першої належать проблеми, пов’язані з фінансуванням ВНЗ:

- недостатнє державне фінансування освітньої сфери;

- неналагоджене інвестування в освіту з боку недержавних структур (громадських організацій, представників великого та середнього бізнесу);

- щорічне збільшення плати за навчання та низький рівень матеріальної забезпеченості студентів;

- відсутність коштів в університетах для оплати закордонних поїздок студентів та викладачів з метою обміну досвідом;

- обмежені соціально-побутові можливості ВНЗ (наприклад, недостатня кількість місць в гуртожитках);

До другої групи належать проблеми навчально – методичного забезпечення:

- невідповідність навчальних програм дисциплін українських і закордонних ВНЗ;

- недостатнє технічне оснащення лабораторної бази університетів;

- застаріла база бібліотек;

- недостатнє врахування потреб ринку праці в кваліфікованих спеціалістах.

Українським ВНЗ необхідно звернути особливу увагу на те, що існують значні протиріччя між потребами роботодавців та вміннями й навичками випускників вузів. Для подолання даної проблеми потрібно створювати дослідницькі університети, або хоча б окремі факультети при вже існуючих ВНЗ, які б займалися даними протиріччями. ВНЗ мають поєднувати як викладацькі, так і науково-дослідницькі функції.

Наша держава має звернути особливу увагу на досвід в сфері освіти розвинених країн світу. У Великобританії, наприклад, щорічно публікується «Заява про вимоги до кваліфікацій вищої освіти». Такий документ спільно розробляється роботодавцями та представниками відповідних урядових структур. Визначаються вимоги до масштабів і якості професійної підготовки в залежності від реальних потреб різних секторів зайнятості.

Враховуючи досвід розвинених країн світу, ми зможемо зробити нашу освіту конкурентоспроможною. Залишається сподіватися, що в недалекому майбутньому українські ВНЗ будуть готувати студентів до продуктивної праці в ринкових умовах.

Назаренко Юлия

Государственный национальный университет «Институт социологии НАН Беларуси»

(Беларусь, г. Минск)