Об’єктивний і суб’єктивний виміри життєвих стратегій у студентському середовищі

Побудова життєвої стратегії незалежно від того, чи йде мова про визначення сфери професійної діяльності, чи вибору країни для реалізації свої життєвих планів, або вектору соціальної активності, є визначення свого становища в світі, яке передбачає високий ступінь відповідальності особистості перед собою і перед суспільством відносно прийнятих рішень.

Виходячи з подвійності об’єктивного і суб’єктивного виміру життєвих стратегій, ми пропонуємо розглядати стратегії життя як символічно опосередковані. Ідеальність стратегії виявляється, з одного боку, суб'єктивно, як щось, що містить унікальні і неповторні, ситуативні і надситуативні особистісні смисли та цілі, з іншого боку – об'єктивно, як щось, що включає культурно обумовлені зразки, стандарти, норми і цінності, засвоєні людиною в процесі соціалізації. Якщо об'єктивна ідеальність локалізується в культурі, то суб'єктивна пронизує індивідуальні свідомості і поведінки людей, їх минулий досвід і цілі як передбачення майбутнього.

Стратегія життя в її соціологічному розумінні є динамічна, саморегулююча система соціокультурних уявлень особистості про власне життя, що орієнтує і спрямовує її поведінку протягом тривалого часу [2]. Формування життєвих стратегій безпосередньо залежить від ціннісних орієнтацій особистості. Представляє інтерес в цьому контексті молодь, що має значущий для суспільства інноваційний потенціал. Згідно з результатами опитування старшокласників м. Дніпродзержинська, молоде покоління націлене на такі життєві стратегії, як створення міцної й щасливої сім’ї, гарна робота, отримання якісної освіти, улюблена справа (від 40 до 70%) (рис. 1.)

Рис. 1. Розподіл відповідей респондентів на питання «Чого Ви прагнете досягти у житті?», % [1]

Зі швидкоплинними процесами трансформації суспільного життя, з нестабільністю й великим показником криміналізації, випускники шкіл перше місце в рейтингу найбільш значущих життєвих цінностей віддали базовим цінностям суспільства – міцній родині й вірним друзям – майже 80% (рис. 2). Аналізуючи рейтинг життєвих цінностей за віковими категоріями, як доводить ряд досліджень (див., зокрема, [4]), можна спостерігати падіння цінності родини у більш молодих когортах населення. Проте це можна пояснити тим, що у більшості 18-25-річних молодих людей ще не в усіх є власні сім’ї, і розуміння її важливості прийде згодом. Цей суб’єктивний вимір проявляється у конкретних соціально-економічних умовах життєдіяльності.

Рис. 2. Рейтинг найбільш значущих життєвих цінностей випускників загальноосвітніх шкіл,% [1]

Ці виміри відтворюють реальну життєву парадигму молодої людини, в якій молодь може бути розглянута як свідомий агента соціальних дій, а механізми соціальних змін, що відбуваються у суспільстві, можуть бути пояснені як результатом повсякденних дій пересічних людей. Тому вельми актуальним є дослідження суб'єктивних аспектів соціального життя, соціальних уявлень реальних учасників трансформаційних процесів.

Література: 1. «Життєві стратегії випускників загальноосвітніх шкіл (9-ті та 11-ті класи)» (березень-травень 2010 р.; вибіркову сукупність становлять 350 респондентів – учні 9-х та 11-х класів загальноосвітніх шкіл № 23 – n=136 чоловік, № 27 – n=100 чоловік, № 28 – n=114 чоловік). 2. Куделя П. Вища школа, як об’єкт соціологічного дослідження: Монографія / П.Куделя. – К.: «Либідь», 2003. – 344с. 3. Суїменко Є.І. Життєві плани учнівської молоді / Є.І. Суїменко / Наука і сучасність. – 2001. - №1.– 180 с. 4. Національна академія наук України, Інститут соціології – режим доступу: www.i-soc.com.ua/institute/smonit_2005.php.

Панкратова Маргарита, Панкратова Варвара

Национальный исследовательский университет «Высшая школа экономики»(Россия, г. Москва)