Навчання на спеціальності «Соціологія»: сподівання та реалії (за результатами опитування студентів нау)

Обираючи майбутню професію, абітурієнти сподіваються набути знання, оволодіти практичними навичками, що дозволить їм реалізувати свої бажання, інтереси, задовольнити амбіції. Після навчання майбутній фахівець має не лише володіти фундаментальними теоретичними знаннями, але й уміти застосувати їх на практиці. Чи завжди наші сподівання збігаються з реальністю? Намагаючись знайти відповідь на це питання, автором було проведено дослідження, метою якого було виявлення відповідності між очікуваннями студентів та здобутими професійними навичками. В анкетному опитуванні приймали участь студенти стаціонару спеціальності «Соціологія» четвертого та п’ятого курсів Національного авіаційного університету (вибірка суцільна). До завдань дослідження були віднесені: виявлення основних мотивів вступу на спеціальність, виявлення найбільш цікавих та професійно значущих курсів з точки зору студентів, виявлення самооцінок володіння практичними навичками, виявлення найбільш ефективних форм навчання.

Одним із головних завдань дослідження було визначення мотивації вступу на факультет. Пошук професійної ідентичності пов’язаний з особистими зусиллями, ціннісним вибором, впливом оточуючих та об’єктивною ситуацією самовизначення. Мотивація вступу на спеціальність, що пов’язана з усвідомленим вибором, присутня лише у 20,4% студентів. Отже, кожен п’ятий студент вступав на факультет з усвідомленою метою – отримати знання за спеціальністю «Соціологія» та стати професійним соціологом. Щодо зовнішньої мотивації – вступ за порадою батьків, друзів, знайомих, – то такий варіант відповіді обрав кожен другий студент (44,0%). Дуже великою є доля ситуативних мотивів (35,6%): «простіше вступити порівняно з іншими спеціальностями» (12%), «не зміг вступити на інший факультет» (15%), «було байдуже, куди вступати» (5%), «просто потрібен диплом про вищу освіту» (3,6%). Бачимо, що первинна мотивація, пов’язана з усвідомленим вибором вступу на спеціальність, у студентів виражена слабо. Важливим напрямом дослідження був аналіз реалізації очікувань у виборі спеціальності. Найбільший показник (60%) - варіант «частково». Не шкодують про свій вибір 16% (варіант відповіді – «повністю»); не визначилися з відповіддю 17%; та взагалі не виправдалися очікування у 8% майбутніх випускників. Варіанти відповіді на це питання також підтверджуються результатами відповідей на наступне питання – «Якщо б Ви в момент вступу знали про спеціальність «соціологія» так добре, як зараз, то стали б Ви вступати на факультет?».

Якщо підтверджене бажання вступити на спеціальність розцінювати як суб’єктивну задоволеність навчанням, то отримані дані вказують, що більшою мірою задоволені навчанням 52% студентів.

Також важливою сферою дослідження була діагностика ефективності навчання на факультеті в різних аспектах: ефективність традиційних та інноваційних форм навчання, ставлення студентів до різних форм навчання. Цікавим, на нашу думку, було виявлення самооцінки володіння професійними навичками. Студенти оцінюють свої можливості у розробці методики та обробці даних на комп’ютері як посередні. Кожен третій впевнений, що може зібрати первинну інформацію та підготувати звіт; кожен четвертий – розрахувати вибірку.

Подальший аналіз показав, що інтерес до майбутньої роботи для студентів пов'язаний, перш за все, з прикладною діяльністю (57%); на другому місці – дослідницька діяльність (22%); на третьому – викладання (13%); на останньому – комерційна діяльність (10%). Також досліджувалися: структура професійної зайнятості студентів під час навчання, ставлення до навчально-виробничої практики, пропозиції студентів щодо зміни навчального плану та ін.

Підводячи підсумки дослідження, можна визначити дві проблемні зони. По-перше, це нечіткі уявлення студентів про характер своєї майбутньої професії, неспівпадіння їх очікувань з реальним змістом навчального процесу. По-друге, це якість викладання на факультеті: співвідношення теоретичних та практичних занять, традиційних та інноваційних форм навчання.

Кравченко Андрій

Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна

(Україна, м. Харків)