Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна

(Україна, м. Харків)

Спортивне спонсорство як складова розвитку сучасного спорту

Тема спорту не перестає залишатися цікавою скрізь і завжди. По-перше, грає роль соціальна значущість спорту, оскільки від рівня його розвитку великою мірою залежить фізичне здоров'я нації, а популяризація здорового способу життя та наявність розвиненої інфраструктури є ключовими характеристиками "цивілізованого суспільства" [2, c.82]. Спорт також виконує і певне політичне навантаження: наприклад, він може стати стрижнем для формування самосвідомості суспільства або частиною "національної ідеї" [1]. І, нарешті, спорт може також розглядатися як джерело одержання прибутку, де масштаби грошового обороту не поступаються іншим галузям. Щоправда, подібна ситуація характерна для спорту на світовому рівні і для розкручених спортивних брендів – клубів, команд і персоналій. Що стосується України, то розвиток спорту як комерційної індустрії стоїть вкрай гостро і, в основному, знаходиться у прямій залежності від можливостей залучення недержавних коштів, зокрема, спонсорства. Спонсорство тут розуміється як вкладення грошей у розвиток конкретного виду спорту з метою отримання прибутку. Враховуючи зацікавленість бізнесу у швидкій віддачі вкладених коштів, спонсорська підтримка часто надається найбільш рейтинговим спортивним командам і аренам у проведенні змагань з найпопулярніших видів спорту.

Взагалі спорт є дуже благодатною основою для створення яскравих, живих, і тому пам'ятних образів, які асоціюються з іміджем бренду. За допомогою спорту легко впливати на споживача, використовуючи інші форми комунікації. Необхідно сказати про надання спонсору прав на рекламу, пов'язану з висвітленням спортивної події в ЗМІ, пріоритетним з яких за покриттям та популярністю залишається телебачення. Телебачення лише в останні роки починає просувати спорт, висвітлюючи українські спортивні заходи і проблеми розвитку галузі. Телебачення підтримує спонсорські бренди, транслюючи передачі у зручний для телеглядачів час. Відома фірма престижних годинників Rado давно є спонсором найбільших змагань з тенісу, а її конкурент Swatch орієнтується виключно на молодих покупців, роблячи ставку на фрістайл, гірський велосипед, сноуборд. Показовою в цьому зв'язку є спонсорська політика пивоварних компаній, які активно підтримують спорт "справжніх чоловіків". Вдалим прикладом подібного рішення є український виробник Nemiroff, що став спонсором телевізійної трансляції боксерських боїв.

Для найбільших представників спортивної індустрії (подібних Nike, ADIDAS), чия продукція охоплює багато видів спорту (від швидкісного бігу на ковзанах до хокею), або Rossignol, що виробляє гірськолижне спорядження, присутність на іграх зимової Олімпіади означала безпрецедентну можливість подальшого зміцнення популярності своїх торгових марок. Завдяки наданню спонсорської підтримки висококласним спортсменам, вони прагнуть розширити уявлення про свою продукцію серед пересічних споживачів. Використання спортсменами продукції, що належить до відомих брендів, дозволяє підсилити створюваний логотипами ефект.

При цьому величезна увага приділяється тенденціям у суспільному стилі життя і поширенню спортивного способу життя. Окрім того, очевидною є залежність між рейтингом змагання, яке отримало спонсорську підтримку, та рекламними можливостями, що з'являються у компанії. Крім традиційного набору розміщення елементів корпоративного стилю на спортивних заходах, формі спортсменів, вхідних квитках, інтернет-сайтах та інших видах інформаційної підтримки, під час проведення заходу набирають обертів і інші інструменти інтерактивного просування брендів. Спорт дозволяє створювати яскраві та сталі асоціації у споживача.

Література: 1.Садовник Е. Формирование имиджа украинского спорта средствами массовой коммуникации (на примере специализированной спортивной прессы и сети Интернет) // Наука в олимпийском спорте. – 2007. – С. 69 – 73. 2.Сейранов С. Г. Прогноз развития рыночных отношений в сфере физической культуры и спорта в России // Олимпийское движение и социальные процессы. – Краснодар: КГАФК, – 1996. – С. 80 – 85.

Зубарев Александр

Харьковский национальный университет им. В. Н. Каразина

(Украина, г. Харьков)