logo search
Sbornik_2011

Витоки та проблеми розвитку українського фемінізму

Фемінізм як теорія рівності представників різних статей є не лише невід’ємною частиною розвитку жіночого руху, а й частиною соціальної спадщини людства. У різні часи, у різних країнах світу цей рух прибирав різноманітних форм, його прихильники ставили перед собою різні цілі, але завжди фемінізм намагався розв’язувати проблеми взаємовідносин чоловіків і жінок. Сьогодні фемінізм дедалі частіше стає предметом громадських дискусій, наукових досліджень і навчальних дисциплін.

Ранні феміністки не використовували поняття «фемінізм», називаючи себе «захисниками прав жінок». На думку О. Вороніної, М. Соколової, В. Успенської, як такий термін «фемінізм» ввів у науковий обіг наприкінці XVIII ст. французький теоретик Ш. Фур’є, який стверджував, що розширення прав жінок – головне джерело соціального прогресу, й іменував феміністами прихильників жіночого рівноправ’я. Хоча Т. Кліменкова стверджує, що цей термін вперше вжила англійка Е. Россі у 1895 р. [2].

І хоча феміністична думка почала розвиватися ще у 1504 р. з появою праці «Книга про місто жінок», авторство якої належить Кристині де Пізан (1364-1430), не менш значущою була праця Олімпії де Гуж (1791 р.) «Декларація прав жінки і громадянки». Організований жіночий рух і власне феміністична думка почали розвиватися після зібрання жінок у Сенека Фоллз (штат Нью Йорк) у 1848 р. З 1890-х рр. термін «фемінізм» широко використовується як синонім слова «емансипація», а тих, хто підтримував ідеї статево-рольової рівності, називали феміністами [4].

В Україні феміністські погляди стали поширюватися у XIX ст., серед них домінували ліберальна та марксистська концепції. Спектр тлумачень суспільних проблем жінок був максимально широким - від ортодоксально-клерикальних до радикально-соціалістичних. Організаційно український жіночий рух оформився у 1884 р. із заснуванням першого жіночого товариства у Станіславі (Івано-Франківськ). Згодом було створено «Клуб русинок», «Гурток українських дівчат», «Жіноча громада», «Союз українок» та ін. Ідеологами українського жіночого руху вважають Н. Кобринську, С. Русову, Х. Алчевську, О. Кобилянську та ін. [3].

На сьогодні не можна говорити про фемінізм як про деяку моноідеологію, адже щонайменше чотири напрямки (ліберальний, марксистський, радикальний, соціалістичний) пропонують своє тлумачення причин й механізмів пригнічення гідності жінок. Відома дослідниця історії феміністської думки Р. Танг пропонує виділяти окрім зазначених, ще й такі напрямки фемінізму як: психоаналітичний, екзистенційний, постмодерністський, мультикультурний, глобальний та гуманістичний [1].

Сучасний український фемінізм є відчутно консервативним, організаційно розрізненим. Цієї проблеми не вичерпує діяльність впливових громадських організацій («Гендерне бюро ПРООН», центри «Жінка для жінки», «Жіночий консорціум ННД-США» та ін.), бізнес-центрів для жінок, організацій з надання допомоги жінкам, які перебувають у складному моральному та матеріальному становищі, центрів перекваліфікації жінок, розвиток феміністських журналів («Бюлетень Гендерного бюро», «Діалог різноманітностей», «Очима жінки», «Новий образ») [3]. Якщо перша хвиля жіночого руху в Україні (1990-х рр.) була пов’язана з політикою українського націоналізму, то друга (початок ХХІ ст.) – дедалі більше зорієнтована на ідеали незалежного жіночого руху, який розвивається у формі неурядових, недержавних жіночих громадських об'єднань. Водночас, наявність патріархальних стереотипів, необізнаність у феміністській проблематиці, відсутність розвинутих традицій демократичних соціальних рухів в Україні ускладнюють розвиток українського жіночого руху.

Література: 1.Антология гендерных исследований: Сб. пер. / Сост. и комментарии Е.И.Гаповой и А.Р.Усмановой. – Мн.: Пропилеи, 2000. – 384 с. 2.Крыкова И.В. Феминизм: происхождение понятия и его трактование в современной науке Режим доступу: http://lj.rossia.org/community/gender/10900.html. 3.Соціологія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. В.Г.Городяненка. – К.: Вид. центр «Академія». - С. 457-463. 4.Успенская В.И. Феминизм: происхождение понятия и современный смысл. – Режим доступу: http://community.livejournal.com/feministki/176203.html.

Захаров Олександр

Державний університет інформатики та штучного інтелекту

(Україна, м. Донецьк)